СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО КОМФОРТУ В АРХІТЕКТУРНОМУ ТА МІСТОБУДІВНОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2076-815x.2025.90.191-199Ключові слова:
комфорт, психологічний комфорт, соціальний комфорт, емоційний комфорт, середовище, містобудівне планування, архітектурна адаптаціяАнотація
Здійснено теоретичний аналіз психологічного, соціального та емоційного комфорту у контексті архітектурного та містобудівного проектування. Показано, що комфорт в архітектурному середовищі є багаторівневим явищем, яке формується не лише на основі фізичних параметрів, але й через суб’єктивне сприйняття простору. Обґрунтовано важливість урахування потреб у безпеці, комунікації, персоналізації та естетичному задоволенні при плануванні середовища різного масштабу — від інтер’єру до територіальної організації. Стаття є продовженням попередніх досліджень структури поняття «комфорт», поглиблюючи аналіз тих вимірів, які традиційно залишаються поза межами уваги технічного проектування.
Посилання
Song, Y., Mao, F., & Liu, Q. (2019). Human comfort in indoor environment: A review on assessment criteria, data collection and data analysis methods. IEEE Access, 7,119774–119786. DOI: 10.1109/ACCESS.2019.2937320{in English}
Valentine, C. (2023). The impact of architectural form on physiological stress: A systematic review. Frontiers in Computer Science, 5. {in English}
Rhubart, D., Kowalkowski, J., & Wincott, L. (2023). The built environment and social and emotional support among rural older adults: The case for social infrastructure and attention to ethnoracial differences. Rural Sociology, 88(3). DOI: 10.1111/ruso.1249{in English}
Makaremi, N., Morgan, G.T., Yildirim, S., Jakubiec, J.A., Robinson, J., & Touchie, M.F. (2025). A framework for evaluating the impact of buildings on inhabitant well-being. Building and Environment, 280, 113117. in English}
Park, S.H., Lee, P.J., & Jeong, J.H. (2019). Impact of built environment design on emotion measured via neurophysiological correlates and subjective indicators: A systematic review. Journal of Environmental Psychology, 66, 101344. DOI: 10.1016/j.jenvp.2019.101344{in English}
Xiong, J., Kim, J., & de Dear, R. (2020). A review of adaptive thermal comfort research since 1998. Energy and Buildings, 214, 109893. {in English}
Hellwig, R.T., Teli, D., Schweiker, M., Choi, J.-H., Lee, J.M.C., Mora, R., Rawal, R., Wang, Z., & Al-Atrash, F. (2019). A framework for adopting adaptive thermal comfort principles in design and operation of buildings. Energy and Buildings, 206, 109476 DOI: 10.1016/j.enbuild.2019.109476{in English}
Nicol, F., Humphreys, M., & Roaf, S. (2012). Adaptive Thermal Comfort: Principles and Practice (1st ed.). Routledge. DOI: 10.4324/9780203123010{in English}
Yukhymenko, N.F. (2020). Dukhovni potreby yak faktor stanovlennia diialno-tvorchoi osobystosti [Spiritual needs as a factor of the formation of an active and creative personality]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filosofiia, 31(70), 2, 61–66. https://doi.org/10.32838/2709-2933/2020.2/11 {in Ukrainian}
Lorenzino, M., Bregant, L., & D’Agostin, F. (2021). The importance of psychophysiological factors in comfort studies. Journal of Ergonomics, 11(S1), 1–4. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2019.2937320 {in English}
Wang, H., & Liu, L. (2020). Experimental investigation about effect of emotion state on people’s thermal comfort. Energy and Buildings, 211, 109789. https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.109789 {in English}
Choi, C., Kim, K., Kim, C., Kim, S., & Choi, W. (2011). Reactivity of heart rate variability after exposure to colored lights in healthy adults with symptoms of anxiety and depression. International Journal of Psychophysiology, 79, 83–88. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2010.09.011 {in English}
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
