СЕМАНТИКА ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЇХ КОНФІГУРАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ

Анотація

Досліджуються семантичні особливості громадських просторів з використанням методів синтаксичного аналізу, зокрема поняття конотації, що в даній статті пов’язується з поняттям ідентичності. Простежується вплив взаєморозміщення огороджувальних частин простору та його конфігураційних характеристик на приховані сенси, символіку простору та, відповідно, соціальну поведінку людей. Встановлено, що конфігурація громадських просторів визначає потенційні напрямки руху та характер діяльності відвідувачів, формує їх поведінку і, таким чином, транслює певні наративи та передає соціальні знання. Визначено, що абстрактні артефакти, які є носіями історії та ідентичності, містяться саме в конфігурації просторів, і відповідно можуть бути закладені в процесі формування простору. Метод просторового синтаксичного аналізу дає можливість досліджувати конфігураційні структури, проектувати їх в просторі-часі і тим самим транслювати в майбутнє. Автор простежує конотацію та семантику архітектурного простору на прикладі Єврейського Музею в Берліні. Визначено, що конфігурація просторів музею створює абстрактні артефакти, що втілюють концепцію музею та впливають на соціальну поведінку відвідувачів. Встановлено, що в процесі еволюції архітектурний простір може набувати нових значень, змінювати конотації. Існуючі історичні простори в процесі такого «стайлінгу» доповнюються новими конотаціями.