МІСЦЕ ГЕОДЕЗІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТ

Анотація

Обґрунтуванню місця геодезії у забезпеченні сталого розвитку міст за використанням методології комплексного підходу. Актуальність даного дослідження обумовлена тим, що у якості мети досягнення сталого розвитку України на період до 2030 року зазначено: «Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів». Оскільки геодезія виступає інструментарієм забезпечення сталого розвитку міст, то це актуалізує дослідження проблематики виокремлення значення та місця геодезії у забезпеченні сталого розвитку міст. Окреслено основні проблеми, з якими стикаються міста України, до яких віднесено: швидкість урбанізації, що пов’язана із переміщенням сільського населення у міста та викликає перенаселення міст; низьку ефективність інфраструктурного забезпечення внаслідок її застарілості, зношеності та перевантаження; низький рівень екологічності, який пов’язаний із розташуванням промислових підприємств на території міст, великим транспортним навантаженням, низьким рівнем культури утилізації відходів; високе енергоспоживання міст, що зумовлено індустріалізацією та зростанням кількості населення міст; кліматичні зміни та аномальність природних явищ, що призводять до непередбачених наслідків та стають серйозними загрозами для міст тощо. Наведені проблеми розвитку міст зумовлюють необхідність дотримання пріоритетів розвитку їх територій та окремих зон, впровадження сучасних планових рішень та стратегій раціонального використання земель. Доведено, що використання геодезичного інструментарію сприяє забезпеченню сталого розвитку міст. До геодезичного інструментарію, якій забезпечує сталий розвиток міст віднесено: по-перше, ефективне планування та розвиток міської інфраструктури; по-друге, забезпечення екологічної стійкості; по- третє, підвищення ефективності управління земельними ресурсами; по- четверте, оптимізацію інфраструктурних транспортних проектів; по-п’яте, забезпечення безпеки міських будівель та споруд; по-шосте, підвищення ефективності розробки та впровадження міських планів; по-сьоме, вчасну оцінку ризиків та надзвичайних ситуацій; по-восьме, використання інформаційних та навігаційних систем; по-дев’яте, активізацію громадянської участі та посилення прозорості у процесах містобудування та життєдіяльності.