КОМП'ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЧИСЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОШКОДЖЕНИХ БАЛОК, ПІДСИЛЕНИХ ФІБРОБЕТОНОМ

Анотація

Представлені результати комп’ютерного моделювання та скінчено- елементного аналізу пошкоджених балок, підсилених фібробетоном. В роботі використані два програмних комплекси ― SOFiSTiK та Autodesk Robot Structural Analysis. Попередньо були проведені експериментальні дослідження балок, пошкоджених у розтягнутій або стиснутій зоні, посилених сталефібробетоном. При цьому було визначено несучу здатність двох груп посилених балок. Перша група складалася з трьох зразків (ЗБП1, ЗБП2, ЗБП3), що мали пошкодження стиснутої зони; у другій групі було два зразки з пошкодженнями у розтягнутій зоні (ЗБП4, ЗБП5). Окрім несучої здатності, для кожного зразка визначені прогини та відносні поздовжні деформації. Одночасно було досліджено тріщиноутворення у непошкодженій балці та у пошкоджених балках, посилених фібробетоном, фіксувалося навантаження, при якому утворилася перша тріщина, загальна кількість тріщин, початкова та кінцева ширина розкриття кожної з них. З метою оцінки отриманих результатів експериментальних досліджень було проведено комп’ютерне моделювання та скінчено-елементний аналіз посилених балок. Встановлено, що прогини та навантаження, отримані в результаті розрахунків у програмі Robot Structural Analysis дещо вищі за ті ж самі величини, що отримані у SOFiSTiK. Максимальна розбіжність у прогинах спостерігається для зразка ЗБП5 і складає 1,52 %, у напруженнях ― для зразка ЗБП3 (15,6 %). Порівняння результатів обчислення максимальних напружень у SOFiSTiK з результатами експериментальних досліджень дає максимальну розбіжність 5,85% (зразок ЗБП3). А найбільша розбіжність даних експерименту та чисельного аналізу виникає у прогинах ― тут вона коливається в інтервалі 19,0÷19,2 %.