ВПЛИВ ПОХИБОК ПОЛОЖЕННЯ НА СТІЙКІСТЬ НЕСУЧОГО ВЕРТИКАЛЬНОГО СТРИЖНЯ ВЕЛИКОЇ ГНУЧКОСТІ

Анотація

Багато будівельних конструкцій розглядаються як стрижневі системи. Несучі елементи стрижневих систем знаходяться під навантаженням і зазнають великих напруг та деформацій. При зростанні зовнішніх навантажень вони також зростають. Може настати момент, коли деяким елементам не вистачить запасу міцності, жорсткості або стійкості. Такі випадки можуть виникнути через нерівномірне осідання та нахил споруди в сукупності з похибками виготовлення та встановлення конструкцій, недостатнього опрацювання проектів тощо. Одним із головних заходів щодо своєчасного запобігання аварійним ситуаціям є правильно організований моніторинг напружено-деформованого стану елементів. У цій роботі розглядається модель напруженої конструкції, в якій поєднуються елементи у вигляді гнучких стрижнів та елементів, що їх навантажують, представлених векторами сил. Як приклад розглянута конструкція з двох вертикальних прямолінійних стрижнів, спрямованих по одній вертикальній лінії та з'єднаних у вузлі. Нижній стрижень закріплений в основі і є елементом, що сприймає навантаження. Верхній стрижень є зовнішнім навантаженням для нижнього та представлений еквівалентом – вектором сили. Теоретично лінії дії сил лежать на одній вертикальній лінії, тому крім осьових поздовжніх сил немає інших сил і моментів; сили прикладені в одній точці із заданими координатами. При конструюванні стрижневої системи кожен стрижень необхідно встановити в задане проектне положення. На стадії монтажу конструкції будуть допущені похибки положення елементів. Вони представлені похибками в заданих кутах нахилу стрижнів і похибками положення кінців стрижнів у вузлі. У напруженій конструкції ці похибки рівнозначні похибкам векторів сил. Виникає змінена система векторів сил. У такій системі через похибки положення з'являється горизонтальна сила, що надає основний вплив на стійкість гнучкого несучого стрижня при збільшенні зовнішнього навантаження.