ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

Сучасне місто багатогранне ‑ воно створює тиск на навколишнє середовище та є вітриною соціальних конфліктів, але в той же час саме місто з його високою щільністю життя забезпечує ефективність використання ресурсів та створює умови для підвищення якості життя населення. В сучасних умовах розвитку технологій та з метою екологізації міського середовища міські адміністрації все частіше вдаються до реорганізації виробничих функцій міста. В результаті чого промислові підприємства або переносяться в передмістя та слабо розвинені в індустріальному відношенні райони агломерації, або піддаються реорганізації промислових територій. У зв'язку з чим виникає питання визначення можливих шляхів розвитку міських територій, що вивільнилися. Метою статті є аналіз сучасного стану промислових територій  для подальшого визначення шляхів їх розвитку.

У статті детально розглянуто роль промрайонів та промислових підприємств у структурі міста, проаналізовано взаємозв'язок промислових територій з міською структурою, розкрито нові підходи до санітарно-захисних зон, розглянуто урбоекологічний аспект та його вплив на організацію промислових підприємств. У статті також наведено аргументи на користь стратегічного планування як необхідного елементу створення привабливого інвестиційного образу території, визначено шляхи реконструкції промислових територій, розглянуто зарубіжну та вітчизняну практику щодо їх реорганізації.

Встановлено, що сучасний промрайон не має певної усталеної структури: його структура, розміри, транспорт, санітарно-захисні зони підприємств змінюються слідом за технологіями ‑ взаємозв'язок промрайона з іншими міськими зонами змінюється теж. Промрайон перетворюється в промвузол, технопарк, в кластер або стає територією «stim-dross», що в свою чергу вимагає нових методичних підходів до проектування промислових територій.