DOI: https://doi.org/10.32347/2076-815x.2020.74.214-231

ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Іryna Merylovа, Hryhorii Nevhomonnyi, Olexandr Rechyts

Анотація


Сучасне місто багатогранне ‑ воно створює тиск на навколишнє середовище та є вітриною соціальних конфліктів, але в той же час саме місто з його високою щільністю життя забезпечує ефективність використання ресурсів та створює умови для підвищення якості життя населення. В сучасних умовах розвитку технологій та з метою екологізації міського середовища міські адміністрації все частіше вдаються до реорганізації виробничих функцій міста. В результаті чого промислові підприємства або переносяться в передмістя та слабо розвинені в індустріальному відношенні райони агломерації, або піддаються реорганізації промислових територій. У зв'язку з чим виникає питання визначення можливих шляхів розвитку міських територій, що вивільнилися. Метою статті є аналіз сучасного стану промислових територій  для подальшого визначення шляхів їх розвитку.

У статті детально розглянуто роль промрайонів та промислових підприємств у структурі міста, проаналізовано взаємозв'язок промислових територій з міською структурою, розкрито нові підходи до санітарно-захисних зон, розглянуто урбоекологічний аспект та його вплив на організацію промислових підприємств. У статті також наведено аргументи на користь стратегічного планування як необхідного елементу створення привабливого інвестиційного образу території, визначено шляхи реконструкції промислових територій, розглянуто зарубіжну та вітчизняну практику щодо їх реорганізації.

Встановлено, що сучасний промрайон не має певної усталеної структури: його структура, розміри, транспорт, санітарно-захисні зони підприємств змінюються слідом за технологіями ‑ взаємозв'язок промрайона з іншими міськими зонами змінюється теж. Промрайон перетворюється в промвузол, технопарк, в кластер або стає територією «stim-dross», що в свою чергу вимагає нових методичних підходів до проектування промислових територій.


Ключові слова


промислові території; реновація; ревіталізація; постіндустріальна економіка

Повний текст:

PDF

Посилання


Le Korbyuzʹe. Tri formy rasselenyya. Afinskaya khartiya. Moskva: Stroyizdat, 1976. 136 p. [in Russian]

The Machu Picchu Charter. Architectura. 1978. No 9/10. S. 11-17. [in Russian]

United Nations Sustainable Development Goals. URL: https://www.un.org/sustainabledevelopment/sustainable-development-goals/ (date of appeal 14.06.2020) [in English]

Andrushchenko N. P., Kavun M. E., Lopatyuk N. L. Dnepropetrovsk. Arkhitektory. Kiev. A+S, 2006, 296 p. [in Russian]

Revskiy S., Formation and development of the historical center of Dnepropetrovsk. Monuments of Russian architecture and monumental art. Style, attribution, dating. Moscow, Nauka, 1983. [in Russian]

Vnesennya zmin do heneralʹnoho planu rozvytku mista Dnipropetrovsʹk. Poyasnyuvalʹna zapyska. Ministerstvo rehionalʹnoho rozvytku, budivnytstva ta zhytlovo-komunalʹnoho hospodarstva Ukrayiny, Derzhavne pidpryyemstvo «Ukrayinsʹkyy derzhavnyy naukovo-doslidnyy instytut proektuvannya mist «DIPROMISTO» imeni Y. M. Bilokonya», Kyiv. 2015, 154 p. [in Ukrainian]

Ustawa «O rewitalizacji». Dz.U. 2015 poz. 1777, URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20150001777/T/D20151777L.pdf (date of appeal 14.06.2020) [in Polish]

Vershynin V. Y. Evolyutsiya arkhitektury promyshlennykh sooruzhenii. Odessa: Astroprynt, 2006. 152 p. [in Russian]

Rifkin J. Tret'ya promyshlennaya revolyutsiya: Kak gorizontal'nyye vzaimodeystviya menyayut energetiku, ekonomiku i mir v tselom. Moskva: Al'pina non-fikshn, 2014. 410 s. ISBN 978-5-91671-332-9. [in Russian]

Volkova L. A. Arkhitekturno-stroitel'noye formirovaniye promyshlennykh predpriyatiy v gorode s uchetom ekologicheskikh trebovaniy: Na primere g. Orla. Diss… kandidata arkh.: 18.00.02. Moskva, 2002. 207 p. [in Russian]

Merilova I. A. Kompleksnaya otsenka urboekologicheskogo sostoyaniya goroda Dnepr. Problematika i puti resheniya. Mistobuduvannya ta terytorial'ne planuvannya. Kiyev, 2019. 70. P. 384-392. [in Russian]

Abyzov V. Promzona na vode: pozitiv i negativ. A.S.S., 2001. 7. P.70-73 [in Russian]

Merilova I. O. Svitoviy dosvid reorganizatsiyi industrial'nukh teritoriy v mis'ki ob’ekty rekreatsiyi. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannya: nauk.-tekhn. zb. KNUBA. Kyiv, 2019. 54. P. 289-29. [in Ukrainian]

Pesah M. Le Grand Pari(s): Consultation international sur l`avenir de la metropole parisienne. Paris: AMC Le Moniteur d`architecture, 2009. 40 p. [in French]

Sedel'nikova M., Lemuan B. Metropoliya dolzhna razvivat'sya tak, chtoby ot etogo vyigryvali vse. PROYEKTiNTERNATIONAL 31 (Pi31). Moskva, 2012. P. 158-164. [in Russian]

Antoine G. & Associes. Metropoliya Sena: Parizh- Ruan- Gavr. PROYEKTiNTERNATIONAL 31 (Pi31). Moskva, 2012. P. 164-177. [in Russian]

Merilova I. O., Kaliuzhnyi Y. S. Svitovyi dosvid renaturalizatsiyi promyslovykh teritorii. Mistobuduvannya ta terytorial'ne planuvannya. Kyiv, 2019. 69. P. 243-248. [in Ukrainian]

Proyekty Rossii. Konversiya/Conversion. № 40. Moskva. 2006. P. 203. [in Russian]

Sozdaniye gorodskikh prostranstv. Gamburg. PROYEKTiNTERNATIONAL 16 (Pi31). Kiyev, 2007. P.41 – 56. [in Russian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ




Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.