ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ ПРИ ДОСЛІДЖЕНІ ВПЛИВУ ПАМ’ЯТІ ПОКОЛІНЬ НА ФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32347/2076-815x.2020.73.233-248Ключові слова:
пам'ять поколінь в архітектурі, генетична пам’ять, житлове середовище, житлове середовище людиниАнотація
Охарактеризовано феноментаких понять, як «пам'ять поколінь» та генетична пам’ять, а також їхнійпрояв при формування житлового середовища людини. Вплив пам’яті поколінь на формування житлового середовища людини - це свідома та генетична передача, засвоєння та прояв ціннісних та соціально-поведінкових характеристик людини від одного покоління до іншого та вся множина його проявів при формуванні житлового середовища.Серед основних методів дослідження даних понять в науці є соціологічні опитування. Саме правильне формування питань анкети дозволяє найбільш цілісно характеризувати прояв даного феномену в архітектурі житла та житловому середовищі загалом. В результаті досліджень категорійно-понятійного апаратуданого терміну, визначено, що питання анкети повинні відображати один або кілька елементів свідомої або несвідомої передачі ціннісних та поведінкових орієнтирів від одного покоління до іншого. Дане дослідження зосереджено в науковому полі архітектури, саме тому питання анкети також повинні інтерпритовуватись на один з трьох рівнів проектування: предметно-просторовий, об’ємно-просторовий, планувальний рівень оточення. Також визначено, що зв’язки між різними поколіннями людей загалом можливо дослідити на основі 3 поколінь. Складність змін питань анкети та повторного опитування виявили потребу проведення попереднього опитування невеликої групи респондентів. Основною метою даного опитування є отримання рекомендацій щодо вдосконалення та однозначного трактування питань вибірки. Результати попереднього опитування дозволили уточнити питання анкети перед початком основного дослідження та зафіксувати найбільш важливі варіації відповідей, які становитимуть основу вибірки.Посилання
Attias-Donfut C. (ed.), (1995), Les Solidarités entre Générations.Vieillesse, Familles, Etat, Paris, Nathan&Ringel, Felix. 2013. Differences in Temporal Reasoning: Temporal Complexity and Generational Clashes in an East German City. Focaal – Journal of Global and Historical Anthropology 66: 25–35. {in French}
Zemach, E. M. (1983). Memory: What it is, and what it cannot possibly be. Philosophy and Phenomenological Research, 44, 31–44. {in English}
Hagestad G. O., (1986), ‘Dimension of time and the family’, American Behavioral Scientist, vol. 29, pp. 679-694. {in English}
Sutton, J., & Windhorst, C. (2009). Extended and constructive remembering: Two notes on Martin and Deutscher. Crossroads, 4, 79–91 {in English}
Nora, Pierre. 1989. “Between Memory and History: Les Lieux de Memoire.” Representations 26: 7-24. {in French }
Koriat, A., Goldsmith, M., & Pansky, A. (2000). Toward a psychology of memory accuracy. Annual Review of Psychology, 51, 481–537 {in English}
Levine, L. J. (1997). Reconstructing memory for emotions. Journal of Experimental Psychology: General, 126, 165–177 {in English}
Heidmets, Mati E. Apartments and Offices: How to Satisfy Both Planners and Users? / M. E. Heidmets, V. Yu. Durmanov, K. A. Liik // Psykholohyia. Zhurnal Vysshei shkoly ekonomyky. - 2019. - T : 16, # 1 (yanvar-mart). - S. 7-26 {in English}
Yarhyna 3. N. Estetyka horoda. – M.: Stroiyzdat, 1991. – S. 27 {in Russian}
Cherkes B. S. Identychnist ta pamiat v miskomu seredovyshchi / B. S. Cherkes, Ya. M. Yuryk // Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika” : Arkhitektura : [zbirnyk naukovykh prats]; za red. Cherkesa B. S. – L: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky, 2014. – # 793. – S. 35 {in Ukrainian}
Gangi S, Talamo A, Ferracuti S (2009). The long-term effects of extreme war-related trauma on the second generation of Holocaust survivors. Violence Vict 24: 687–700. DOI:10.1891/0886-6708.24.5.687 {in English}
Ardia DR, Gantz JE, Strebel S (2012) Costs of immunity in insects: an induced immune response increases metabolic rate and decreases antimicrobial activity. Funct Ecol 26:732–739. https://doi.org/10.1111/j.1365-2435.2012.01989.x {in English}
Carazo P,Sanchez E, Font E, Desfilis E (2004) Chemosensory cues allow male Tenebrio molitor beetles to assess the reproductive status of potential mates. Anim Behav 68:123–129. https://doi.org/10.1016/j.anbehav.2003.10.014 {in English}
Andreeva H. M. Sotsyalnaia psykholohyia / H. M. Andreeva. – M. : Aspekt-Press, 1996. – 376 s {in Russian}
Sotsiolohiia. Avtorskyi sait Serhiia Dumbytskoho. Rezhym dostupu: http://soc-research.info/autor/eval.htmlv {in Ukrainian}