Містобудування та територіальне планування

РІКА ЯК МІСТОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРА ТА ДУНАЮ)

Микола Дьомін — 2025-04-25

Розглянуто річкові екосистеми Дніпра та Дунаю як містоутворюючий фактор. Висвітлено їхні природні та містобудівні характеристики. Зазначено причини деградації природних якостей річок. Проаналізовано сучасний стан дніпрової та дунайської навігації. Запропоновано інженерно-технічні заходи ревіталізації річкових екосистем України.

ДО МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗМІН ВІДБУДОВИ Й ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ НА НАУКОВИХ ПОЛОЖЕННЯХ ЕТНОПСИХОЛОГІЇ

Микола Габрель — 2025-04-25

Обґрунтовано актуальність проблематики етнопсихології в урбаністиці, просторовому плануванні та містобудівному проєктуванні, уточнено категоріально-понятійний апарат, мету, завдання й методи дослідження, висвітлено стан її вивченості. Розкрито наукові передумови етнопсихології, обґрунтовано модель етнопсихології в структурі урбаністичних завдань (онтологічна модель взаємозв’язків етнопсихології з простором життєдіяльності). Здійснена характеристика етнорегіонів України, їх розміщення, просторові ознаки та особливості. Проаналізовано трансформації і зміни етнопсихологічних характеристик та їх прояв у середовищі життєдіяльності пострадянського періоду України. Обґрунтовано методологічні зміни в регіональну політику держави, оновлення містобудівних документів відбудови й визначення просторового майбутнього України та її міст на наукових положеннях етнопсихології.

ФЕНОМЕН ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА (МЕТРОПОЛІСУ) ЯК ВУЗОЛ ТА ІНДИКАТОР СТУПЕНЮ ВИРІШЕННЯ МІСТОБУДІВНИХ ПРОБЛЕМ В УМОВАХ ПОТРЕБ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ВІДРОДЖЕННЯ КРАЇНИ (завдання та вимоги щодо удосконалення містобудівного планування та програмування ландшафтної інфраст

Сергій Дюжев — 2025-04-25

Розглянуто та надано оцінку результатів спроби моніторингу виконання завдань та рішень чинної Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва, у якій були у свій час деталізовані, уточнені і верифіковані характеристики та функціонально-просторові параметри мережі озеленених територій, що була розроблена у складі планувальних рішень чинного Генерального плану м. Києва та проєкту планування його приміської зони стосовно функціонування, формування, розвитку та відтворення Київського процесо-середовищного ареалу розселення. Показано, що результати даного моніторингу не можуть бути визнані задовільними як відносно загальної кількості аналізованих об’єктів (біля 70%), так і за якістю і глибиною розкриття причин, масштабів та наслідків невиконання (ігнорування) рішень Програми.
Основну частину проблем аналізу стану мережі озеленених територій загального користування обумовили численні некомпетентні (часто-густо й не правові) рішення Київміськради щодо "створення зелених зон (?)" (але на основі ділянок, що не відповідають типологічним вимогам до таких територій, або повторно стосовно вже існуючих територій, проте за іншою адресою, або неправомірно за рахунок територій обмеженого користування) чи вилучення значних територій у межах зеленої зони для нецільового використання з порушенням правових норм чинного земельного, природоохоронного і містобудівного законодавства, а також планувальних рішень чинного Генерального плану Києва.
Визначено перелік "проблемних територій" стосовно яких передбачено встановити можливі (чи реальні) негативні непоправні наслідки якщо будуть здійснені масштабні вилучення та руйнування озеленених територій загального користування, а також у разі не вирішення "проблемних питань" існування таких територій щодо відновлення їхніх меж, площі, збереження та урахування цільового використання відповідних інфраструктурних об’єктів рекреаційного, спортивного і культурно-побутового обслуговування, а також акваторій придатних для організації відпочинку.
Сформульовані рекомендації та вимоги до встановлення реальних і перспективних параметрів великої кількості окремих озеленених територій загального користування і масивів лісопаркових територій (міських лісів), а також зауваження до пропозицій щодо оновлення чинної Програми зеленої зони Києва у рамках необхідних робіт стосовно внесення обґрунтованих змін до чинного Генерального плану м. Києва та проєкту планування його приміської зони.

ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ПРАВОСЛАВНОГО ХРАМОБУДУВАННЯ ЧЕРКАЩИНИ

Павло Білоус — 2025-04-25

Висвітлюються особливості становлення і розвитку православного храмобудування на Черкащині. Охарактеризовано церковне будівництво в часи Київської Русі і 2козацького бароко». Визначено характерні особливості церков цих двох періодів. Простежено процес відродження православного будівництва на Черкащині за часів незалежності і роль митрополита Софронія в процесі становлення сучасної архітектурної школи православного будівництва з поєднанням історичних традицій і сучасності. Визначено основні ознаки сучасної православної архітектури Черкащини і спрогнозовано шляхи її подальшого розвитку.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ІРАНСЬКОЇ ШКІЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ ПЕРІОДУ ПЕХЛЕВІ

Алі Емаміанфар — 2025-04-25

Досліджуються архітектурні особливості шкільних будівель періоду правління династії Пехлеві (1925–1979) з точки зору їхньої енергоефективності. Проаналізовано перехід від традиційної архітектури мечетей-шкіл до раціональних, лінійних структур, характерних для модерністської західної архітектури. Визначено три основні типи планування шкільних будівель: лінійні комплекси, структури з тристороннім подвір’ям та симетричні планувальні схеми з центральним ядром.
Дослідження демонструє розвиток і модернізацію освітньої архітектури Ірану, які відбувалися із урахуванням кліматичних умов, що сприяло підвищенню енергоефективності будівель. Отримані результати можуть бути використані для адаптації історичного досвіду до сучасного проєктування енергоефективних освітніх просторів.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ: НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЇ

Сергій Жумбей — 2025-04-25

Присвячено аналізу проблем і перспектив розвитку громадської забудови, зокрема напрямів її реформування та модернізації.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ЗМІНИ В КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ФОРМАХ СТВОРЕННЯ МІСТОБУДІВНИХ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Євгеній Коротков — 2025-04-25

Розкриваються результати дослідження у сфері нової форми відродження економічного потенціалу України за допомогою нових містобудівних концепцій. Новою економічною стратегією вбачається поєднання освіти, науки, управління, проживання та відпочинку в цілісні регіональні комплекси, які за природним потенціалом мають для цього всі можливості. Розкрито переваги таких економічних структур перед існуючого роздробленого галузевою мережею, яка сьогодні неспроможна бути конкурентною з зарубіжними системами.
Запропоновано нову форму економічної одиниці – освітньо-науковий комплекс для конкретного регіону на основі ресурсних, соціальних, стратегічних умов сталого розвитку.

МЕТОДИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

Анатолій Лепешко — 2025-04-25

Наводиться перелік концепцій методів функціонально-планувальної організації територій для сільських населених пунктів. Кожна з наведених концепцій має перспективу розвитку та глибшого дослідження. Дана стаття зорієнтована на висвітлення проблеми функціонально-планувальної організації територій сільських населених пунктів, надаючи та пропонуючи новітні концепції методів, з використанням яких у різних випадках можуть покращуватися умови для організації територій. Наведені концепції методів призначаються для пошуку кращих варіацій групування різного типу об’єктів в сільських населених пунктах, надаючи покращені умови їхньої експлуатації та доступності.
Дане питання набуває актуальності через ряд відмінностей сільського населеного пункту від міського, що, своєю чергою, призводить до ускладнених процесів розвитку населених пунктів з малою кількістю мешканців у випадку, коли для них використовуються методи функціонально-планувальної організації територій, характерні та більш актуальні для міських. Також це питання є актуальним для сільських населених пунктів через ряд показників зменшення чисельності мешканців, що проявляється у тенденції деградації та зникнення.
Потреба у пошуку нових методів функціонально-планувальної організації територій саме для сільських населених пунктів виникає здебільшого через економічну складову, яка зазнає найбільшого просідання у таких типах поселень. Економічна частина сільських населених пунктів часто супроводжується розвитком виробничих територій та відповідних об’єктів, які можуть надати значну кількість робочих місць, що призводить до прибутків та фінансових надходжень у бюджет сільського населеного пункту.
Запропоновані концепції спрямовані на пошук і створення кращих умов для економічного розвитку, зокрема з урахуванням екологічних та соціальних критеріїв. Використання новітніх методів функціонально-планувальної організації територій для сільських населених пунктів може забезпечити нові комбінації розташування об’єктів, їхнього цільового використання, умов експлуатації території та провадження виробничої діяльності.

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТОРГОВО-РОЗВАЖАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Данило Мандрик — 2025-04-25

Досліджено історичні передумови формування багатофункціональних торгово- розважальних комплексів (ТРК) із врахуванням вимог пожежної безпеки. Розглянуто еволюцію торгових просторів від традиційних ринків і пасажів до сучасних багатофункціональних комплексів, що об’єднують торговельні, розважальні, офісні та громадські зони. Особливо увага приділена аналізу пожежної безпеки в архітектурному плануванні таких об'єктів, включаючи історичний розвиток нормативних вимог та вплив значних пожежних інцидентів на їх вдосконалення. Визначено ключові чинники, які вплинули на формування сучасних стандартів безпеки в ТРК.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ ОБʼЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В АРХІТЕКТУРІ БАГАТОКВАРТИРНОГО ЖИТЛА

Андрій Мацола — 2025-04-25

Розглядаються актуальні питання визначення основних термінів та понять цивільного захисту населення, що ввійшли у вжиток в архітектурну термінологію. Зокрема основна увага зосереджена на таких термінах, як захисні споруди цивільного захисту, сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту, найпростіші укриття.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ ЗА ПРИНЦИПАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Олена Олійник — 2025-04-25

Метою роботи є висвітлення принципів модернізації житлової забудови на основі Цілей сталого розвитку. Продемонстровано важливість модернізації житлової забудови за принципами сталого розвитку. Визначено перелік Цілей сталого розвитку, впровадження яких можливо при комплексному підході до модернізації житлового фонду. Дослідження показує, що існує значна потреба в ширшому підході до відновлення старого житлового фонду, який має базуватися на принципах сталого розвитку. Значну увагу необхідно приділити економічним, соціальним та екологічним принципам при модернізації житлового фонду. Стала модернізація має базуватися на наступних принципах: доступність, інклюзивність, екологічність, інноваційність, відповідальність та безпека. Модернізація житлової забудови при комплексному підході здатна досягти 4-х із 6-ти екологічних та 4-х із 11-ти соціально-економічних Цілей сталого розвитку. Відповідні архітектурно-планувальні і інженерні рішення повинні забезпечувати соціально-економічне зростання і екологічну стійкість, інклюзивність, безпечність і доступність, враховувати дбайливе споживання і захист навколишнього середовища.
При комплексному підході, модернізація старого житлового фонду не лише забезпечить відновлення житлового середовища, але й стає новою парадигмою для міського життя, де важливими принципами є сталість.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ НОВИХ ЖИТЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРИМІСЬКІЙ ЗОНІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Ігор Поворозник — 2025-04-25

Досліджено концептуальні засади архітектурно-планувальних рішень нових житлових комплексів у приміській зоні. Особливу увагу приділено аналізу міжнародного досвіду та його адаптації до національних умов. Розглянуто сучасні тенденції проектування, включаючи екологічні підходи, інноваційні технології та забезпечення комфортного життєвого середовища.
Проаналізовано принципи раціонального використання територій, оптимізації інфраструктури та підвищення енергоефективності будівель. Наведено приклади успішних міжнародних практик житлового будівництва у передмістях європейських країн, зокрема Франції. Виокремлено основні планувальні принципи, які сприяють створенню функціонального та гармонійного житлового середовища, та запропоновано їх адаптацію до умов України, враховуючи соціально-економічні, демографічні та екологічні фактори.
Окреслено виклики, з якими стикаються архітектори та містобудівники у проектуванні житлових комплексів у передмістях, серед яких – розбудова інженерної інфраструктури, забезпечення транспортної доступності та баланс між урбанізацією й збереженням природного ландшафту. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення архітектурно-планувальних рішень для підвищення якості житлової забудови в приміській зоні.
Результати дослідження можуть бути корисними для архітекторів, урбаністів, містобудівників та представників місцевої влади, які займаються питаннями розвитку житлового будівництва.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА КИЄВА ТА ВІДБУДОВА ЦЕРКВИ СПАСА НА

Олександр Романченко — 2025-04-25

В дослідженні розглянуто основні тенденції трансформації міського середовища Києва, зокрема, його основних містоформуючих осередків – Подолу та Печерського містечка, пов’язані із суспільно-політичними та торговельно- економічними процесами кін. XVI - поч. XVII ст. Висвітлено один із ключових етапів відбудови визначної пам’ятки архітектури – церкви Спаса на Берестовому під час її приналежності до унійної церкви. Простежено вплив зазначених тенденцій на архітектурно-стилістичні рішення Спаського храму.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТОРГОВИХ ПРОСТОРІВ МІСТ СЛОБОЖАНЩИНИ XVIII – ПОЧ. XIX СТ.

Кирило Трифонов — 2025-04-25

Мета статті полягає у висвітленні архітектурно-містобудівних особливостей ринків, як специфічних торгових просторів міст Слобожанщини в період XVIII – поч. XIX ст., та визначенні факторів, що вплинули на формування даних об’єктів.
Проаналізовано наукові праці, які містять нові дані стосовно об’єкту дослідження. Виявлено два основних різновиди ринків за ознаками їх розміщення в структурі міста та генетичним походженням, визначено їх основні функціональні та планувальні характеристики. Виявлене первісне поєднання торгових просторів міст Слобожанщини в XVIII ст. із елементами фортифікаційних споруд, про що свідчило розташування торгових майданів на еспланадах фортець міст Слобожанщини, і формування в подальшому на даних територіях системи міських площ із перевагою торгової функції.

ПОЛІХРОМІЯ І ФОРМА ЯК СКЛАДОВІ ТРАДИЦІЙНОЇ КИТАЙСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ

У Юелінь — 2025-04-25

Дослідження висвітлює культурологічну, духовно-світоглядну і символічну підоснову традиційної китайської архітектури та мистецтва. Визначено основні ознаки об’єктів в різних регіонах і регіональні особливості. Аргументовано приховане значення певних кольорів і відмінність китайського принципу творчості від європейського. Підведено філософську і релігійну основу під принцип мистецької творчості «від серця до серця». Підкреслено трактування архітектурної споруди і твору мистецтва як частини Всесвіту. Відзначено гармонійне поєднання композиційно-планувальних характеристик, форми, декору і поліхромії.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ

Оксана Фоменко — 2025-04-25

Сучасна архітектура - це високотехнологічна частина будівельної галузі з надзвичайно високою та жорсткою конкуренцією. У такій конкуренції організації, які ефективно використовують топові інновації, отримують максимум переваг. До верхнього ступеня архітектурно-будівельних інновацій відносяться програмні продукти, в яких використовуються засоби штучного інтелекту. Зі стрімким розвитком цифрових технологій та зростанням вимог до екологічності, функціональності та естетики будівель використання штучного інтелекту (ШІ) стає не просто трендом, а необхідністю. Архітектурна теорія та практика все частіше звертаються до штучного інтелекту як до інструменту, який може революціонізувати спосіб проектування, будівництва та управління об'єктами. На сьогоднішній день впроваджені і успішно використовуються технології в аналізі, моделюванні та проектуванні архітектурного середовища, які оптимізують процеси функціонування як міст так і окремих будівель. Великий блок програм присвячено енергозбереженню, ресурсозбереженню, оптимізації планувальних рішень і транспортних мереж, які допомагають удосконалити естетику будівель при одночасному підвищенні їх експлуатаційних характеристик. Однак, щоб отримати максимальну віддачу від ШІ, важливо не лише впроваджувати його в поточні процеси, а й систематизувати накопичені знання, створюючи підґрунтя для майбутніх інновацій. Тобто на сьогодні стає актуальним аналіз, класифікація та розподіл цих знань за певним видом кластерів. Дана стаття присвячена темі взаємозв'язку між видами діяльності архітектора і відповідними програмними продуктами, в яких використовується штучний інтелект.

АРХІТЕКТУРНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕК ЯК ЕЛЕМЕНТІВ ГРОМАДСЬКОГО ПРОСТОРУ

Світлана Чепурна — 2025-04-25

Досліджується архітектурний та емпіричний вплив сучасних бібліотек, визначається вплив шуму на формування комфортним умов у сучасних бібліотеках як елементах громадського простору, що обумовлює залучення спільноти та формування багатофункціонального простору. Оскільки бібліотеки виходять за рамки своїх традиційних ролей, вони повинні поєднувати функціональну ефективність із динамічним залученням громадськості, щоб залишатися актуальними у сучасному міському середовищі.
Дослідження запровадило класифікацію щодо привабливості бібліотек, що дозволяє розрізняти бібліотеки відповідно до їхньої домінуючої емпіричної якості. Контент-аналіз відгуків відвідувачів з 15 сучасних бібліотек виявив чіткі тенденції в очікуваннях користувачів, підкріплюючи гіпотезу про те, що просторовий і функціональний дизайн по-різному впливає на задоволеність відвідувачів залежно від типології бібліотеки.
Висновки підкреслюють, що комфортність є базовою вимогою, де недоліки призводять до негативних відгуків, тоді як залучення спільноти та багатофункціональний розвиток служать відмінними рисами, які покращують досвід відвідувачів. Бібліотеки, які направляють зусилля на боротьбу з шумом, такі як Штутгартська міська бібліотека, головний пріоритет надають тихим навчальним середовищам, тоді як ті, що розроблені як соціальні центри, як-от Публічна бібліотека Нью-Йорка, зосереджені на взаємодії з громадськістю і культурним програмуванням.
Ці ідеї підкреслюють важливість архітектурної адаптивності у дизайні бібліотеки, демонструючи, що добре збалансоване поєднання функціональних і емпіричних якостей є важливим для створення ефективних, орієнтованих на користувача громадських просторів.

ТЕХНОЛОГІЇ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРОСТОРОВИХ ОБ’ЄКТІВ

Надія Шебек — 2025-04-25

Дослідженню можливостей передових інформаційних технологій, які наразі застосовуються в містобудівному проєктуванні. Розглянуто технології геоінформаційного моделювання просторових об’єктів, а саме: роль геоінформаційних систем (ГІС) в містобудівному проєктуванні, функції ГІС як інструменту проєктанта та загальну будову баз даних ГІС, поширені файлові формати ГІС та екосистему програм ESRI для містобудівного проєктування.

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ В СТРУКТУРІ ПАСАЖИРСЬКО-ТРАНСПОРТНИХ ХАБІВ

Олена Безлюбченко — 2025-04-25

Висвітлено досвід формування великих транспортних хабів, визначено їхнє значення у світовій економіці завдяки спроможності зв’язувати різні країни та континенти. Було зазначено, що сьогодні в світі переважно функціонують транспортно-пересадкові вузли, тоді як пасажирські транспортні хаби тільки починають набувати популярності, головною метою яких є забезпечення максимально комфортних умов для перевезення пасажирів громадського транспорту в найкоротші терміни, отже транспортні хаби перетворюються на справжні центри життя, які об’єднують можливості та зручності для всіх бажаючих подорожувати, розвиватися та спілкуватися.
Особливий акцент зроблено саме на функціонуванні пасажирських хабів у сенсі надання певних послуг, які пов’язані з переміщенням пасажирів, забезпечення комфортного перебування і можливістю придбання різних товарів (мультисервіси, заклади швидкого харчування, ресторани, кафе, культурно-розважальні об’єкти для сімейного відпочинку, торгові автомати, платіжні термінали тощо).
Автори доводять, що як унікальні архітектурні об’єкти, пасажирські транспортні хаби значно вливають не лише на розвиток прилеглих територій, але й на загальний розвиток міста, залежно від потужності пасажирських транспортних хабів та комплексу громадських функцій, які вони виконують.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БІОПАЛИВА В СИСТЕМІ РЕЗЕРВУВАННЯ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Микола Белюженко — 2025-04-25

Відмічено, що підвищення ефективності використання палива в енергетичному секторі України є ключовим завданням для зниження витрат на теплопостачання та покращення екологічної ситуації. Вирішення цієї проблеми розглянуто на прикладі застосування утилізації теплоти відхідних газів водогрійного теплогенератора на біопаливі потужністю 5,0 МВт як резервного джерела теплової енергії в системі теплопостачання, підключеного за комбінованою тепловою схемою в існуючу систему теплопостачання міста Луцька. Запропоновано застосування в системі утилізації теплоти теплогенератора конденсаційного економайзера, приєднаного до зворотного трубопроводу модернізованої теплової мережі. Наведено результати розрахункового аналізу експлуатаційних характеристик теплогенератора на біопаливі за різних режимів його роботи в опалювальний та літній періоди. Показано, що за технічної реалізації охолодження відхідних газів до температури нижче точки роси у порівнянні з варіантом за відсутності такого рішення, створює додаткові умови покращення експлуатації системи теплопостачання: з підігрівання зворотного теплоносія у зимовий період, забезпечення виробництва теплової енергії з підтриманням температури теплоносія не нижче мінімально допустимої за аварійної відсутності постачання природного газу, акумулювання теплової енергії у нічний час літнього періоду в об’ємі труб теплової мережі.
За реалізації проєкту впровадження глибокої утилізації відхідних газів телогенератора на біопаливі, крім підвищення надійності і життєздатності системи теплопостачання міста, можна отримати додаткову економію природного газу більше ніж на 16 % протягом року експлуатації.

ШЛЯХИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІСТ УКРАЇНИ

Наталія Білошицька — 2025-04-25

Найважливішим містобудівним завданням є не тільки визначення ступеня пошкодження житлових будівель та інфраструктури, а й планування заходів з комплексного відновлення та трансформації територій житлових районів міст, особливо, зруйнованих у результаті бойових дій.
Тому є необхідність формування та розвитку соціальної та транспортно- інженерної інфраструктури міста, типології розміщення будівель та споруд; якості та зручності житла та місць для відпочинку; бізнесу державного та регіонального рівнів, які вимагають пошуків більш конструктивних рішень із використанням різних видів трансформації, таких як реконструкція, модернізація, ревіталізація, реставрація тощо. Залежно від поставлених завдань та функціоналу територій можна проводити різні шляхи трансформацій: покращення функціональності територій та, у відповідності до сучасних стандартів, перебудову або відновлення стану будівлі; комплекс робіт, які проводяться за морального старіння об'єкта; процес відтворення та пожвавлення міського простору, розкриття нових можливостей територій старої забудови; комплекс робіт, які проводяться на пам'ятниках архітектури з метою продовження їх життєвого циклу.
Зруйнований житлової фонд та інфраструктура надають унікальні можливості провести як трансформацію територій, так і міського середовища у цілому. Застаріла інфраструктура, будівлі та споруди, що суттєво перевищили свій експлуатаційний термін потребують їх відновлення та в своїй більшості є економічно доцільним. Залежно від ступеню морального та фізичного зносу обираються шляхи трансформації як житлової забудови, так і міської інфраструктури в цілому:
перший – основний підхід відновлення – реставрація;
другий – ревіталізація;
третій – реконструкція, модернізація.

МІСТОБУДІВНЕ ПЛАНУВАННЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ

Костянтин Вяткін — 2025-04-25

Містобудівне планування є одним із ключових інструментів управління урбаністичним розвитком, що визначає просторову організацію міських територій, ефективність використання земельних ресурсів, транспортну інфраструктуру та якість життя населення. На сучасному етапі розвитку світ зіткнувся з новими викликами, які суттєво впливають на міське середовище: швидка урбанізація, зміни клімату, технологічні трансформації, соціальна нерівність та необхідність адаптації до глобальних криз, таких як пандемії та економічні рецесії. У цьому контексті міста повинні впроваджувати інноваційні підходи до розвитку, щоб забезпечити сталий розвиток, підвищити конкурентоспроможність та покращити якість життя громадян. Сучасні міста відіграють ключову роль у глобальній економіці, соціальному розвитку та екологічному балансі. Проте стрімкий процес урбанізації супроводжується численними викликами, серед яких – хаотичне розширення міських агломерацій, транспортні перевантаження, погіршення екологічної ситуації та нестача ефективних стратегій сталого розвитку. У світлі міжнародного досвіду містобудівного планування стає очевидною необхідність розробки інноваційних підходів до формування міських просторів, що враховують глобальні тенденції та локальні особливості. Світовий досвід демонструє різноманіття моделей містобудівного планування – від компактного розвитку міських територій у Західній Європі до децентралізованих урбаністичних структур у США та Азії. Водночас, країни, що розвиваються, стикаються з проблемами неформальної урбанізації, дефіциту житла та нестачі стратегічного бачення щодо розвитку міст. Використання цифрових технологій, «розумного» планування, інтеграції екологічних рішень та розвитку сталої мобільності стає пріоритетом для багатьох країн. Україна, яка знаходиться на етапі трансформаційних змін, потребує адаптації передових світових практик містобудування з урахуванням національних особливостей та сучасних викликів, що зумовлює необхідність наукового осмислення сучасних тенденцій урбаністичного розвитку, аналізу ефективних практик містобудування та розробки рекомендацій щодо їх впровадження в умовах українських міст.

КЛІМАТИЧНА СТІЙКІСТЬ У МІСЬКОМУ ПЛАНУВАННІ: ПІДХІД ФРАЙБУРГА ДО КОНЦЕПЦІЇ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІН КЛІМАТУ

Анна Кузишин — 2025-04-25

У сучасних умовах зміни клімату міста стикаються зі зростаючими викликами, пов’язаними з підвищенням температури, екстремальними погодними явищами та порушенням водного балансу. Фрайбург є одним із провідних європейських міст, що впроваджує комплексну концепцію адаптації до змін клімату, поєднуючи зелену інфраструктуру, енергоефективне будівництво, інтегроване управління водними ресурсами та сталу мобільність. Дослідження аналізує основні стратегії та заходи, реалізовані у Фрайбурзі, їхню ефективність та можливість адаптації для українських міст. У статті наголошується на важливості прийнятті рішеннь на основі фактичних даних та необхідності розробки адаптаційних заходів, що враховують локальні особливості.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОБЄКТІВ ВСЕСВІТНЬОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС НА ПРИКЛАДІ ІСТОРИЧНОГО ЦЕНТРУ ОДЕСИ

Олександр Куліков — 2025-04-25

Розглянуті, питання які пов’язані з проблематикою збереження всесвітньої культурної спадщина людства і, зокрема, тієї її частини, яка знаходиться на території України. Історичний центр міста Одеси був включений до переліку об’єктів ЮНЕСКО у 2023 році. І починаючи з цього періоду архітектурні ансамблі центральної частини міста, не зважаючи на їх унікальний охоронний статус, неодноразово опинялися під загрозою пошкоджень, руйнувань та повного знищення, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Наразі основним завданням для України та міжнародної спільноти є пошук шляхів та рішень, які б дозволили зберегти цю частину всесвітньої спадщини, запобігти чи зменшити обсяги руйнувань та культурних втрат.
З цією метою в дослідженні проаналізовані окремі умови процедури підготовки та внесення історичного центру міста Одеса до списку об’єктів всесвітньої культурної спадщини, досліджено загальні критерії для визнання об’єкту надзвичайно цінним для усього людства, і зокрема критерії, на підставі яких центр Одеси було включено до списку ЮНЕСКО. Вивчено особливі риси історичної частини міста та сформульовано складові концепції універсальної цінності історичного центру міста Одеса. Крім того, проаналізовано основні фінансові передумови для відновлення міста від пошкоджень і руйнувань завданих воєнними діями, у тому числі досліджені деякі міжнародні конвенції, які покликані убезпечити світ від втрати дорогоцінних надбань, які належать кожному мешканцю нашої планети, а також ініціативи окремих урядів та країн, спрямованих на фінансову підтримку заходів щодо відновлення архітектурного, історичного та культурного спадку Одеси.

УРОКИ МАЙСТРІВ МИНУЛОГО

Володимир Савйовський — 2025-04-25

Висвітлено досвід організації та технології зведення будинків на селі всередині 50-х років минулого століття. Наведено приклад будівництва української хати народними майстрами в одному із сіл на Поліссі. Розкрито склад організаційного та підготовчого етапів будівництва будинку. Вказано на деякі особливості будівельних процесів, притаманних даному регіону України, з коментарями та порівняннями з нинішнім рівнем будівельної справи. Окремі будівельні процеси та терміни наведено в оригінальному вигляді – поліському діалекті. Показані деякі вже забуті технічні та технологічні прийоми в будівництві, ґрунтовані на емпіричному, віковому досвіді, кмітливості майстрів. Це стосується каркасного будівництва, теплоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій тощо. Приведені технічні рішення минулого знаходять своє відродження в новітніх технологіях. Наведено дещо забуте поняття толоки –будівництва будинку всією місцевою громадою. Описано процес зведення будинку силами місцевих народних майстрів-будівельників, включаючи як технічну так і соціальну складову.

АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ НАУКОВИХ НАПРАЦЮВАНЬ З ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ ЗОН ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Олександра Сингаївська — 2025-04-25

Правова охорона культурної спадщини має власну національну традицію, яка в тому числі є частиною світової проблеми, і відображається у міжнародному праві. Однак, для досягнення ефективної охорони культурної спадщини, держава повинна відбирати найкращі світові практики та враховувати власні історичні умови та традиції.
Об’єкти культурної спадщини в Україні опинилися перед загрозою занедбання, знищення та продажу. Це часто відбувається через відсутність належного контролю та виконання законів про охорону культурної спадщини та містобудування. Для державних установ та інших відповідних організацій важливо вжити необхідних заходів для захисту цих об’єктів, оскільки вони відіграють вирішальну роль у збереженні історії, культури та самобутності країни.
Збереження культурної спадщини в умовах збройного конфлікту і окупації є важливим питанням. Важливо виробляти правові механізми, які дозволять захистити культурну спадщину, враховуючи практику інших держав та в тісній співпраці з міжнародними пам’яткоохоронними організаціями.

ОБУМОВЛЕННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У НАСЕЛЕНИХ МІСЦЯХ

Тетяна Черноносова — 2025-04-25

Досліджуються передумови історичного формування систем міських зелених насаджень у різні періоди. Визначено та проаналізовано причини виникнення проблем сталої системи озеленення великих міст. Досліджено методи та шляхи для удосконалення і розвитку системи озеленення в сучасних містах, зокрема заходи ландшафтної реконструкції, комплексної реконструкції та реорганізації об’єктів паркової інфраструктури.

СИСТЕМНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ЗАХИЩЕНОГО ПРОСТОРУ У МІСЬКІЙ ЗАБУДОВІ

Едуард Шишкін — 2025-04-25

Наявність захисних споруд в безпосередній близькості від житлових будинків де мешкають люди надає додаткову змогу сховатися мирному населенню під час ракетних обстрілів. У зв'язку з цим дуже важливо проєктувати сховища таким чином щоб час евакуації населення не перевищував чотири хвилини. Метою цієї статті є аналіз світових прикладів будівництва захисних споруд та впровадження цього досвіду при будівництві нових житлових будинків в Україні. У статті надано загальну характеристику захисним спорудам згідно українських нормативних документів. Представлені основні вимоги до розташування захисних споруд у міській забудові. Визначені переваги та недоліки наявності захисних споруд у країнах світу. Надано рекомендації щодо будівництва житла з розташуванням захисних кімнат у житлових будинках. Запропонована принципова схема стійкої до руйнування висотної будівлі та створення захищеного простору в неї. Представлено сильні сторони, недоліки, можливості та загрози розташування захисних приміщень у житлових будинках.

ГІС-ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ У МОНІТОРИНГУ ЗМІН ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Оксана Браславська — 2025-04-25

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти використання ГІС- технологій та дистанційного зондування у моніторингу змін землекористування. Зазначено, що сучасне землекористування є складним динамічним процесом, який зазнає постійних змін під впливом природних та антропогенних факторів. Підкреслено значення геоінформаційних систем (ГІС) та дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) як незамінних інструментів аналізу, оцінки та прогнозування змін землекористування, що забезпечують оперативний доступ до актуальних просторових даних та дозволяють приймати обґрунтовані рішення у сферах містобудування, екологічного менеджменту та земельного управління. Урбанізація, розширення сільськогосподарських угідь, вирубка лісів, кліматичні зміни та деградація земель вимагають застосування ефективних методів моніторингу. Визначено основні інструменти та методи обробки супутникових даних, зокрема багатоспектральний аналіз, індекси вегетації (NDVI, NDBI, NDWI), машинне навчання, а також просторове моделювання. Особливу увагу приділено можливостям ГІС у виявленні тенденцій змін землекористування, картографуванні урбанізованих зон, оцінці стану природних екосистем та прогнозуванні майбутніх трансформацій територій. Розглянуто перспективи впровадження автоматизованих ГІС-рішень для моніторингу територій у режимі реального часу. Досліджено міжнародний досвід застосування ДЗЗ у контролі змін землекористування та можливість його адаптації в національних умовах. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення підходів до моніторингу деградаційних процесів та інтеграції різних джерел геопросторових даних для забезпечення ефективного управління земельними ресурсами. Результати дослідження підтверджують, що використання ГІС- методів та дистанційного зондування дозволяє значно підвищити точність, оперативність і наочність аналізу змін землекористування. Інноваційні технології сприяють впровадженню сталих підходів до просторового планування та екологічного моніторингу, забезпечуючи збереження природних ландшафтів і раціональне використання земельних ресурсів.

ДИСТАНЦІЙНИЙ ГЕОДЕЗИЧНИЙ МОНІТОРИНГ: КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ СТАЛОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Оксана Браславська — 2025-04-25

Присвячено детальному розгляду передових методик дистанційного геодезичного моніторингу, що мають ключове значення для забезпечення стабільного розвитку територій. У центрі уваги знаходиться застосування таких технологій як аерофотознімання, супутникова інформація та використання дронів для систематичного спостереження за змінами у навколишньому середовищі, аналізу стану ґрунтів, виявлення процесів деградації земель та прогнозування можливих напрямків їх подальшого використання. Особливо наголошується на важливості цих інструментів для формування комплексного погляду на стан природних ресурсів регіону. Далі у статті розглядається ефективність впровадження та застосування конкретних програмних продуктів, таких як ArcView GIS, MapInfo GIS та Panorama GIS, для автоматизації обробки супутникових знімків. Зазначається, що ці інструменти не лише покращують якість розпізнавання об’єктів на цифрових картах, але й забезпечують високопризначену візуалізацію геодезичних даних, що дуже важливо для професіоналів у галузі землевпорядкування та природоохоронної справи. На основі проведеного дослідження було обґрунтовано необхідність створення інтегрованої системи моніторингу стану земельних ресурсів. Така система повинна поєднувати широкий спектр технічних засобів, включаючи аерофотознімання, лазерне сканування, супутникові дані та наземні геодезичні виміри. Це формує надалі комплексну оцінку земель, враховуючи всі можливі фактори їх зміни та деградації. Автори також представляють новаторський підхід щодо цифровізації для геодезичного моніторингу, яка передбачає перехід до електронних форматів обробки даних. Ця ініціатива має на меті забезпечити швидке оновлення інформації та її доступність для прийняття стратегічних управлінських рішень. Введення цифрових технологій дозволяє оптимізувати процеси управління земельними ресурсами, зменшуючи час на аналіз та планування. Результати проведених досліджень свідчать про те, що використання сучасних технологій дистанційного моніторингу має значний позитивний вплив на ефективність управління земельними ресурсами. Вони дозволяють не лише оперативно реагувати на зміни в ландшафті, але й створюють основу для раціонального використання землі.

ЕКОЛОГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ТА ЗЕМЛЕУСТРІЙ: ЗАСТОСУВАННЯ ГІС ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ

Тетяна Дець — 2025-04-25

В межах проведеного дослідження здійснено комплексний аналіз інноваційних методологічних підходів до екологічного планування та організації землекористування, з акцентом на інтеграцію геоінформаційних систем як ключового інструменту оптимізації охорони природних геокомплексів. Наукова робота включала систематизацію детермінант, що детермінують екологічну резистентність територій, серед яких ідентифіковано: інтенсивність антропогенної трансформації, кліматогенні зміни, деструктивні процеси літогенної основи, а також специфічні геодинамічні явища. Спеціальну увагу приділено апробації методів дистанційного моніторингу, що передбачають використання мультиспектральних супутникових знімків високої роздільної здатності для кваліметричного аналізу стану біогеоценозів, діагностики трансформаційних тенденцій у землекористуванні та превентивного моделювання екологічних загроз. Емпірично доведено високу ефективність ГІС-аналітики у контексті верифікації екосистемних змін, що становить методологічну основу для формування полістратегій сталого розвитку територіальних систем. Обґрунтовано концептуальну модель інкорпорації геоінформаційних технологій у процедури землевпорядкування, спрямовану на синергію просторового планування, консервації біотичного різноманіття та раціоналізації аграрного лісомеліоративного менеджменту. Доповнено методичні підходи до геопросторового аналізу ландшафтів, що інтегрує алгоритми класифікації деградованих ділянок, кількісну оцінку динаміки фітоценозів ідентифікацію зон підвищеного екоризику. Апріорно запропоновано мультикритеріальний алгоритм прогнозування катастрофогенних процесів, що базується на синтезі цифрових моделей рельєфу (ЦМР), гіперспектрального знімання та стохастичних моделей передбачення енвіронментальних змін. Доведено перспективність застосування ГІС-платформ для реалізації екоцентричної парадигми територіального розвитку, що мінімізує антропогенний пресинг на біосферні компоненти. Експериментальні результати демонструють, що конвергенція геоінформаційного моделювання з методами дистанційного сенсорного аналізу забезпечує прецизійний моніторинг ландшафтних трансформацій, формуючи науковий фундамент для екологізованого землеустрою.

ОХОРОНА ПУНКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПРАКТИКИ

Ольга Куліковська — 2025-04-25

Державні геодезичні мережі є основою для топографічних зйомок, картографування, інженерних проектів та навігації. Їхні пункти, закріплені на місцевості, потребують суворої охорони для збереження точності та довговічності. У статті порівняно підходи до захисту геодезичних пунктів у США, Німеччині, Китаї, Японії та Україні.