Містобудування та територіальне планування

ІНТЕГРАЦІЯ ПІДЗЕМНИХ ПРОСТОРІВ У ТРАНСПОРТНУ ІНФРАСТРУКТУРУ МІСТА

2026-01-02T20:33:13+02:00

Розглянута типологія підземних транспортних споруд: пішохідні тунелі і переходи, автотранспортні тунелі, споруди рейкового транспорту, підземні паркінги і гаражі. Визначено основні тенденції їх формування. Основний акцент зроблено на аналізі містобудівних характеристик, архітектурно-розпланувальних вирішень, визначення проблем організації підземних просторів пішохідних підземних переходів Львова.

На основі проведеного дослідження розкрито підходи до планування та модернізації підземних просторів транспортних споруд: стійкість, інклюзивність, функціональність, комфорт, безпека та естетизація. Результати дослідження можуть бути використані для розробки містобудівних, архітектурно-планувальних підходів до розробки проектів реновації пішохідних підземних переходів.

МЕТОДИКА АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ, ЩО ЗВОДЯТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ 3D ДРУКУ

2026-01-02T21:39:01+02:00

Російсько-українська війна спричинила руйнування понад 13% житлового фонду України, позбавивши домівок сотні тисяч людей – як у прифронтових регіонах, так і глибокому тилу. Таким чином, проблема забезпечення населення доступним житлом (і супутньою соціальною інфраструктурою) актуальна зараз і зберігатиме актуальність упродовж найближчих. Років. Застосування нових технологій, зокрема 3D друку, з одного боку, є одним із варіантів забезпечення країни дешевим екологічним житлом (переважно індивідуальним малоповерховим), а з іншого – потребує певної адаптації під себе у методиці архітектурного проєктування відповідно до специфіки проєктованих об’єктів. Стаття присвячена розгляду цих специфічних змін у методиці проєктування.

ЗМІНА ПРІОРИТЕТНОСТІ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ У ПРОЦЕСІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЖИТЛА В УКРАЇНІ

2026-01-02T22:08:24+02:00

Досліджено проблему формування архітектурно-планувальних рішень житлової забудови в умовах повоєнного відновлення України. Масштабні руйнування житлового фонду, спричинені військовою агресією, створюють не лише безпрецедентні виклики, але й унікальну можливість для якісної модернізації країни. Метою дослідження є розробка та наукове обґрунтування концептуальної моделі, що відображає динамічну зміну пріоритетності ключових архітектурно-планувальних принципів у процесі відбудови. Методологія дослідження базується на систематичному огляді та синтезі наукових джерел та застосуванні методу концептуального моделювання. Ключовим результатом роботи є запропонована модель, що визначає три послідовні фази відновлення: екстрену, перехідну та розвиткову. Для кожної фази проаналізовано зміну вагомості семи ключових принципів: цивільного захисту від військових загроз; комфорту проживання; адаптивності архітектурно-планувальних рішень; соціально-просторової інтеграції; інклюзивності та універсального дизайну; енергоефективності; контекстуальної відповідності та локальної ідентичності. Доведено, що успішна стратегія відновлення повинна бути динамічною, адаптуючи пріоритети від оперативного забезпечення житлом на першому етапі до створення сталого, контекстуального, енергоефективного та соціально інтегрованого середовища на завершальному. Модель має практичну цінність для органів державної влади та місцевого самоврядування, архітекторів та містопланувальників, слугуючи інструментом для стратегічного планування та уникнення поширених помилок, таких як консервація низької якості забудови або передчасне впровадження дорогих рішень.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХІТЕКТУРІ

2026-01-02T22:52:23+02:00

Міждисциплінарний характер дослідження зумовив перелік загальнонаукових методів дослідження, окреслив методику дослідження, яка сприяє вирішенню поставлених задач і наукові підходи. З урахуванням напрямку дослідження на основі методу системно-структурного аналізу розроблено науковий апарат дослідження. На підставі розробленої методики проаналізовано явище національної ідентичності в архітектурі України на різних історичних періодах з урахуванням зовнішніх чинників – історичних, природно-кліматичних, етнографічних, тощо. Мультикультурне явище української національної ідентичності аналізувалося з розглядом інших проявів діяльності суспільства, на трьох ієрархічних рівнях: 1-й – побутовий, 2-й – мистецька творчість, 3-й – архітектура.

РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА РЕВІТАЛІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ МІСТА ЧЕРНІВЦІ

2026-01-02T23:17:47+02:00

Аналізується Центральний промисловий район Чернівців, розташований між історичним центром і набережною р. Прут, є стратегічною територією для зшивання міської тканини та підвищенням екологічної стійкості міського середовища.

Розвиток міст в Україні відбувається значною мірою шляхом формального планування та регулюється національною системою планування, згідно з яким кожне місто має розвиватися на основі генерального плану. У Генеральні плани міста Чернівців починаючи від перших радянських генпланів була закладена подальша індустріалізація промислових районів міста, у першому пострадянському генплані [1] було також закладено збереження територій промислових підприємств, хоч вже деякі з них вже перебували в стані занепаду. В містобудівний документації – Генплан міста Чернівці 2002 року території промислових підприємств ще були збережені на папері, а по факту вони почали втрачати своє функціональне призначення, внаслідок занепаду, ліквідації, фабрик, заводів, зокрема і в Центральному промисловому районі міста [2]. У Генеральному плані Чернівців, розробленому у 2012 році [3], недостатньо уваги приділено особливостям та терміновим викликам, які постають перед Чернівцями. В Генеральному плані не визначено пріоритетних заходів й основних проєктів, а сама схема не містить чіткого розподілу між вже існуючими елементами та запланованими. В межах ІКРМ (Інтегрована концепція розвитку міста) розроблено карти «Нові райони згідно з Генеральним планом забудови Чернівців», а також «Будівництво доріг згідно з Генеральним планом забудови Чернівців», які дозволяють заповнити цю прогалину.

ГЕНЕЗА, ПРОТОТИПИ, СТАНОВЛЕННЯ ЖИТЛА КАПСУЛЬНОГО ТИПУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ЕВОЛЮЦІЇ

2026-01-03T00:45:06+02:00

Сучасна архітектура дедалі частіше звертається до концепцій мінімального, адаптивного та мобільного простору, що відповідає запитам нової мобільності, змін клімату, урбанізаційного тиску й соціальних трансформацій. У цьому контексті житло капсульного типупосідає особливе місце як архітектурна відповідь на виклики часу – від нестачі доступного житла у мегаполісах до екстреної потреби в тимчасовому прихистку для внутрішньо переміщених осіб у країнах, що зазнають природних чи техногенних катастроф, воєнних конфліктів, зокрема в Україні.

У світовому дискурсі капсульне житло розглядається як компактна, мобільна та технологічно насичена форма існування людини у межах обмеженого простору. Цей тип житла поєднує інноваційні технології, автоматизовані системи комфорту, енергоефективність та мінімальні габарити. Саме така архітектурна модель здатна оперативно відповідати на виклики, пов’язані з війною забезпечуючи швидке, автономне, економічне та багатоцільове житлове рішення.

Попри розмаїття архітектурних реалізацій капсульного житла у світі, в українському архітектурному дискурсі ця тема залишається малодослідженою. У наукових роботах окреслено переважно загальні принципи мікрожитла або концепти мобільної архітектури, однак типологічна система капсульного житла в національному контексті фактично не сформована. Особливо невирішеними залишаються наступні аспекти: проблема адаптації, невизначене функціональне місце в житловому фонді, планувальні характеристики капсул. У вітчизняному науковому полі тема капсульного житла представлена переважно у межах аналізу загальних тенденцій житлового проектування. Специфічні параметри мікроформ житла такі як модульність, ергономічність, технологічність ще недостатньо досліджені з архітектурно-просторової точки зору.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАБУДОВИ ДІЛЯНОК В 100 ГЕКТАРІВ

2026-01-04T17:35:38+02:00

Представлено аналіз поточних підходів до забудови великих ділянок в міському середовищі, розкриває проблематику одноманітності забудови, відсутності різноманіття в містобудівних підходах при проектуванні великих ділянок. В статті представлені пропозиції та принципи, які пропонується використовувати при розробці великих містобудівних проектів площею приблизно в 100 гектарів. Фактично запропоновані принципи стосуються саме архітектурних принципів і прийомів, містобудівних підходів і прикладів різноманітної забудови. В статті сформульовані два основних принципи, за якими потрібно розвивати проектування великих, системних ділянок в межах міського середовища, враховуючи всі основні правила і принципи стійкого розвитку міст.

КОМПЛЕКСНИЙ ВПЛИВ СВІТЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА МІСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ЕКОЛОГІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕСТЕТИЧНИЙ ВИМІРИ

2026-01-04T20:31:00+02:00

Світлове забруднення як урбаністичне явище виходить за межі суто технічної чи енергетичної проблематики, охоплюючи широкий спектр екологічних, соціальних, естетичних і регуляторних наслідків для міського середовища. У статті здійснено комплексне дослідження впливу надмірного штучного освітлення на екосистеми, здоров’я мешканців, візуальну ідентичність міських просторів, а також нормативно-правове поле управління нічним освітленням. Одним із ключових напрямів аналізу є екологічний вимір проблеми. Автори розглядають вплив Artificial Light at Night (ALAN) на поведінкові та фізіологічні реакції фауни й флори, акцентуючи на особливій вразливості нічних видів, таких як кажани та мігруючі птахи. Увагу зосереджено також на фотофізіологічних руйнуваннях у рослинності та на зміни хімічного складу повітря внаслідок світлоактивованих реакцій. У роботі представлено результати українських досліджень, зокрема із застосуванням супутникового моніторингу й відеофіксації, що засвідчують значне перевищення гранично допустимих рівнів засвітлення нічного неба в містах. Це дозволяє виявити локальні зони світлового навантаження та сформувати підґрунтя для просторового планування освітлення. Соціальний аспект аналізу охоплює порушення добових ритмів людини, погіршення сну, підвищення рівня тривожності та ризиків для серцево-судинного здоров’я. Особливо чутливими до надмірного освітлення є діти, літні люди та мешканці щільно забудованих районів. Водночас відзначається і протилежний ефект — недостатнє або нераціональне освітлення спричиняє зростанню відчуття небезпеки. Наголошується на потребі досягнення балансу між освітленістю та психологічним комфортом у публічних просторах. Естетичний і просторовий вимір пов’язані з аналізом візуального шуму, викликаного хаотичним розташуванням джерел світла, вивісок, екранів і фасадної ілюмінації. Звертається увага на новітню концепцію «темних зон» у світловому дизайні та необхідність інтеграції принципів екодизайну в українські міста. Завершальна частина статті торкається регуляторних викликів: відсутність системних нормативів, брак інтелектуального керування освітленням і потреба в міждисциплінарному підході до формування «нічної політики» міста. Стаття формулює концептуальні основи для інтеграції світлового дизайну в стратегії сталого розвитку міських територій України.

ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІ ТА ПОСТФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ GENIUS LOCI В АРХІТЕКТУРІ

2026-01-04T23:48:59+02:00

Розглядається наукова проблема дослідження еволюції концепції genius loci К.Норберг-Шульца під тиском постмодерністських та постглобалізаційних викликів. Систематизовано теоретичні підходи сучасної архітектури до концепції genius loci в період 1970–2020‑х рр.; виявлено ключові етапи еволюції концепції, три траєкторії розвитку та тенденції в еволюції її змісту. Дослідження актуалізує концепцію genius loci для українського контексту як методологічного підґрунтя для повоєнної відбудови та сталого розвитку архітектури в Україні.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

2026-01-04T23:56:23+02:00

Здійснено науковий аналіз сучасного стану соціальних умов та економічних показників функціонування курортів, зон рекреації та туризму як просторової мережі функціональних територіальних утворень; розглянуто стратегічні шляхи перспективного розвитку існуючих та нових еколого-містобудівних об’єктів як складових регіональних рекреаційних систем.

СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА НОВИХ ЖИТЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ В ПРИМІСЬКІЙ ЗОНІ: ОПТИМАЛЬНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ТА ПРОЕКТУВАННЯ

2026-01-05T00:04:44+02:00

Досліджується, як розвивається соціальна інфраструктура в нових житлових комплексах, що зводяться на територіях передмість. Сучасне будівництво активно виходить за межі традиційного міського середовища, і приміська зона стає привабливою як для забудовників, так і для жителів. Проте зростання кількості житлових об’єктів потребує більш уважного підходу до планування та забезпечення соціальними сервісами — від шкіл і садочків до медичних установ і культурно-спортивних просторів.

Матеріал базується на аналізі практик містобудування, чинних нормативів та прикладів реалізації житлових проєктів у передмістях України. Автор звертає увагу на дисбаланс між темпами забудови й розвитком інфраструктури, що часто призводить до перенавантаження існуючих закладів і дискомфорту для мешканців.

Пропонуються прикладні моделі розвитку соціальної інфраструктури, адаптовані до потреб приміських територій. Йдеться про проєктні підходи, які поєднують гнучкість у плануванні, орієнтацію на громаду, сталість та енергоефективність. Особливо наголошено на важливості інтеграції новобудов у ширший міський контекст, щоб забезпечити комфортне життя не лише в межах житлового комплексу, а й у навколишньому середовищі.

ФЕНОМЕН МІСТАТА ЙОГО РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

2026-01-05T00:10:16+02:00

Місто розглядається як унікальний феномен, що формується під впливом складних мультикультурних процесів. Особлива увага приділена історичній еволюції міських утворень, що є особливо актуальним у контексті сучасної глобалізації та зростаючої динаміки культурного обміну. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, який дозволяє комплексно аналізувати природу міста через призму філософського, історичного, соціологічного та урбаністичного підходів.

Залучено філософські ідеї таких мислителів, як А. Фарабі, Платон, І. Арабі, Емір Абделькадер, що дозволяє розглянути місто як простір духовного розвитку. Історичний аналіз спирається на праці таких відомих теоретиків як І. Халдун, Г. Чайлд, О. Шпенглер, А. Кребер, Ш. Іто, Е. Босуорт, Ф. Бегбі, М. Мелко, Р. Уескот, Д. Уілкінсон, Л. Мамфорд, Ф. Бродель, Л. Февр, Є. Ляпін, М. Анциферов, І. Гревс, Л. Коган, Я. Моріс, Ю. Н. Харарі, що дає змогу простежити еволюцію міст у історіко-цивілізаційному контексті. Соціологічний підхід, представлений працями М. Вебера, А. Лефевра, Р. Сеннетта, М. Л. Пратт, Х. К. Бгабги, A. Аміна, які акцентують на соціальній структурі, механізмах взаємодії мешканців і символічному значенні міського простору. Урбаністичний вимір розкрито через дослідження Я. Гела, П. Геддеса та Й. Португалі, які безпосередньо впроваджували свої теоретичні дослідження у практику містобудування. Теоретичним підґрунтям роботи є цивілізаційний підхід, що дає змогу розглядати міста як метрополії локальних цивілізацій. У статті проаналізовано праці близько тридцяти провідних мислителів минулого і сучасності, що забезпечило більш цілісне розуміння феномену міста в історичній перспективі. Робота набуває особливої значущості у світлі сучасних міжнародних ініціатив, спрямованих на підтримку мультикультурності, збереження культурної спадщини та формування міжкультурного діалогу у глобалізованому світі. У заключній частині статті представлено порівняльну таблицю, яка узагальнює підходи провідних авторів до трактування понять 'місто' та 'цивілізація' (таблиця 1).

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ КРАЇН ЄВРОПИ

2026-01-05T00:15:39+02:00

Представлено виявлені цікаві приклади вирішення громадських просторів у закордонних містечках та сільській місцевості. Підкреслена важливість цієї теми, підтверджена мала вивченість таких громадських просторів українськими науковцями (на відміну від міських). Актуальність теми набула особливої гостроти з 2014 р., з початком здійснення реформи децентралізації та появи об’єднаних територіальних громад. Методом аналізу попередніх досліджень, порівняльного аналізу та натурного обстеження існуючих громадських просторів на європейських теренах виявлено та проаналізовано приклади їх формування в Польщі, Словаччині, Нідерландах, Данії, Фінляндії, Латвії. З’ясовано ефективність використаних підходів формування, заснованих на активній участі мешканців, інтеграції принципів інклюзивності, екологічності, функціональності та залучення інституційної підтримки на різних рівнях.

ВПЛИВ МЕХАНОАКТИВАЦІЇ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТУ З ДОБАВКОЮ МЕЛЕНОГО КВАРЦОВОГО ПІСКУ НА ТЕРМО ˗ МЕХАНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦЕМЕНТНОГО КАМЕНЮ ТА БУДІВЕЛЬНОГО РОЗЧИНУ НА ЙОГО ОСНОВІ

2026-01-07T20:33:20+02:00

В практиці виробництва розчинових сумішей та будівельних розчинів на їх основі широке розповсюдження одержали змішані цементи з використанням мінеральних добавок і, зокрема, меленого кварцового піску. Технологічно такі цементи одержують як сумісним помелом портландцементного клінкеру, двоводного гіпсового каменю та добавки кварцового піску так і ретельним змішуванням портландцементу з меленим кварцовим піском. Перспективним методом покращення механічних характеристик будівельних розчинів з використанням такого виду в’яжучого є інтенсивна механохімічна активація його в швидкісних змішувачах турбулентного типу. Розглянуті у статті питання пов’язані з визначенням впливу питомої поверхні меленого піску (S = 200; 350; 500 м²/кг), а також його кількості в змішаному в’яжучому (цемент + мелений пісок в діапазоні від 0 до 60 %) на властивості цементного каменю та будівельного розчину. Експериментально виявлено, що розглянута питома поверхня кварцового піску (в зазначеному діапазоні його витрати) практично не впливає як на міцність цементного каменю, так і будівельного розчину на його основі.Стосовно механохімічної активації цементно-водної композиції слід відмітити,що швидкісна обробка сприяє як зростанню кінетики її екзотермічного розігріву так і підвищенню її максимальної температури, досягаючи значення 68 °С (в порівнянні з контролем - 54 °С – активація в’яжучого відсутня).

Експериментальні дані по визначенню впливу механохімічної активації на міцність будівельного розчину свідчать про те, що активована протягом 2-х хвилин цементно-піщана суміш без добавки суперпластифікатору SP-5 забезпечує зростання міцності зразків в 7-и добовому віці з 12,0 МПа до 15,6 МПа – (30%), а в присутності 1,0 % суперпластифікатору – з 18,1 МПа до 23,2 МПа, тобто більше ніж на 28%. Результати експериментальних досліджень свідчать про те, що сумісне використання механоактивації в присутності меленого кварцового піску та суперпластифікатору SP-5 є ефективним технологічним прийомом, який з успіхом вирішує питання техніко-економічного характеру.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО, СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО КОМФОРТУ В АРХІТЕКТУРНОМУ ТА МІСТОБУДІВНОМУ КОНТЕКСТІ

2026-01-07T22:45:33+02:00

Здійснено теоретичний аналіз психологічного, соціального та емоційного комфорту у контексті архітектурного та містобудівного проектування. Показано, що комфорт в архітектурному середовищі є багаторівневим явищем, яке формується не лише на основі фізичних параметрів, але й через суб’єктивне сприйняття простору. Обґрунтовано важливість урахування потреб у безпеці, комунікації, персоналізації та естетичному задоволенні при плануванні середовища різного масштабу — від інтер’єру до територіальної організації. Стаття є продовженням попередніх досліджень структури поняття «комфорт», поглиблюючи аналіз тих вимірів, які традиційно залишаються поза межами уваги технічного проектування.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ЛІНІЙ МІСЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ВИСОКОЇ ЩІЛЬНОСТІ РУХУ

2026-01-07T23:21:18+02:00

Представлено результати наукового дослідження, спрямованого на вдосконалення методів визначення пропускної здатності ліній міського пасажирського транспорту в умовах високої щільності транспортних потоків. Обґрунтовано необхідність переходу від класичних статичних розрахунків до комплексного підходу, який поєднує інженерно-транспортні моделі та сучасні цифрові технології моніторингу й аналізу. Пропускна здатність трактується як динамічна характеристика, що залежить від інтенсивності руху, нерівномірності пасажиропотоків, режимів регулювання та впливу випадкових подій. Запропоновано системний опис міської транспортної мережі на основі топологічної та часово-просторової структури, що розглядає взаємозв’язок між окремими лініями, вузлами та пересадковими коридорами. Такий підхід дозволяє моделювати не лише конфігурацію мережі, а й часову змінність її параметрів, прогнозувати утворення заторів, оцінювати надійність пересадок і виявляти «вузькі місця». Використання стохастичних процесів, теорії масового обслуговування, дискретно-подієвого та агентного моделювання забезпечує точніше відтворення реальної динаміки руху та поведінки пасажирів.

Особливу увагу приділено міжнародним стандартам і керівництвам, що задають рамки сучасних методик: американським Highway Capacity Manual і Transit Capacity and Quality of Service Manual, рекомендаціям UITP та європейським нормам CEN. Порівняльний аналіз цих документів виявив спільну тенденцію до багатомодального розгляду мережі та орієнтації на фактичні умови руху, підкреслив важливість урахування зупинкової ємності й інтервалів руху. Результати дослідження мають практичну цінність для проектування та модернізації міських транспортних систем. Запропоновані алгоритми та програмні рішення дають змогу підвищити надійність перевезень, оптимізувати графіки руху, зменшити затримки й екологічні втрати, а також формувати адаптивну, стійку до перевантажень інфраструктуру громадського транспорту великих міст.

ПРОСТОРОВІ СИНДРОМИ: НОВІ РЕАЛІЇ ТА ПАТОЛОГІЇ В УРБАНІСТИЦІ УКРАЇНИ

2026-01-07T23:33:22+02:00

Здійснено огляд синдромів в архітектурі й урбаністиці, проаналізовано окремі з них. Обґрунтовано ідею та запропоновано модель синдрому просторових дефектів, що має інтегративний характер і концентрується на містобудівному просторі, його організації, особливостях використання й розвитку. В основі моделі положення: багатовимірності містобудівного простору та специфіки взаємодії вимірів; графічне відображення вимірів і взаємозв’язків у вигляді політопу (багатовимірного куба); розуміння синдромів (негативних процесів, дефектів і патологій) як «порожнин» у політопі, що виникають унаслідок недоліків і помилок просторової організації як у внутрішній структурі простору, так і в його зовнішній формі (конфігурації). Аргументовано принципи, вимоги та інструментарій протидії синдромам, які скеровані на забезпечення безконфліктності просторових рішень і розвитку урбанізованих систем, грамотне управління просторовими ситуаціями та патологічними станами в містах.

ФЕНОМЕН ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА (МЕТРОПОЛІСУ) ЯК ВУЗОЛ ТА ІНДИКАТОР СТУПЕНЮ ВИРІШЕННЯ МІСТОБУДІВНИХ ПРОБЛЕМ В УМОВАХ ПОТРЕБ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ВІДРОДЖЕННЯ КРАЇНИ (завдання та вимоги щодо удосконалення містобудівного планування та програмування ландшафтної інфраст

2026-01-07T23:53:22+02:00

Розглянуто стан і проблеми містобудівної нормативної бази щодо формування та розвитку зеленої зони міста і мережі озеленених територій різного виду як її складової. У центрі уваги зміни нормативних показників забезпеченості озелененими територіями, які були внесені до попередніх державних будівельних норм (ДБН) "Містобудування. Планування і забудова територій". У чинних нині ДБН Б.2.2-12:2019 (у назві яких, очевидно не випадково, втрачено заголовне поняття "містобудування") згадані показники зазнали погіршення і хоча встановлена необхідність розділення змістовно визначених (окремих) розділів останнього варіанту ДБН — "Озеленені території" та "Рекреаційні території" і не пов'язувати з ними категорію "ландшафт", яка має універсальний характер виміру сутності всіх містобудівних об'єктів. Тому розмитий зміст цих складових розділу 8 даних ДБН потребує значного вдосконалення та розплутування. Так позбавлене будь- якого функціонального сенсу нормування фантомних "ландшафтних територій" на рівні із сельбищними, виробничими і рекреаційними територіями. Допущено й значне розходження з положеннями Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (ДСП 173-96), коли показники нормування питомої ваги озеленених територій різного призначення в цьому розділі ДБН подаються "у межах населеного пункту", тоді як у ДСП йдеться про межі "забудованої частини населеного пункту", що не є одним і тим самим. Також у даному розділі нормується виключно "час доступності парків на транспорті" (але на якому?), замість чітко визначених просторових показників саме просторового розміщення та доступності в кілометрах, як це подано в попередніх ДБН, і диференційованого нормування пішохідної (!) та транспортної доступності озеленених територій загального користування, що відображено в ДСП. Й це лише найбільш очевидні "покращення" (як погіршення) нормування озеленених територій (і не тільки їх).
Простежено тенденцію постійного зниження показників (і можливостей) озеленення житлових територій заради всебічного підвищення щільності житлової забудови, начебто для "ефективного використання" міської території на фоні гасел про створення "комфортного середовища проживання". Це з очевидністю демонструє проведений аналіз розроблених в останні роки детальних планів територій (ДПТ) м. Києва, коли замовники (забудовники) планувальної документації домагалися у рішеннях ДПТ обминати правові норми чинного законодавства і планувальні рішення чинного Генерального плану м. Києва заради забезпечення власних комерційних інтересів, не беручи до уваги подальші негативні масштабні наслідки для існування Києва як міського середовища (і насамперед його водно-зеленої складової) придатного для повноцінного життя.
Крім вимог встановлення правового порядку в країні додатково звернено увагу до питань розробки фундаментальної містобудівної теорії, засад і змісту синтетичної нормативної бази планувального управління і містобудівного ландшафтного планування як його ключової ланки. Показано, що популярна концепція "сталого розвитку" принципово не може бути основою (тим більш методичним засобом) вирішення складного комплексу містобудівних проблем чи навіть окремих екологічних аспектів трансформації міського середовища.

ПРОЄКТУВАННЯ, ОБЛАДНАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПЕРВИННИХ УКРИТТІВ

2026-01-07T23:59:43+02:00

Висвітлено об’ємно-планувальні рішення первинних укриттів для забезпечення населення спорудами цивільного захисту в межах короткочасної доступності в разі тривоги й загрози ракетних обстрілів. Проаналізовано основні вимоги нормативної документації щодо об’ємно-планувальних рішень, організації та функціонування первинних укриттів.

Запропоновано використання первинного укриття в блоці з доступним санітарно-гігієнічним приміщенням, як частини громадського об’єкта, що надається в безоплатну оренду за умови догляду за укриттям та забезпеченням доступності населення під час повітряної тривоги та ракетних обстрілів.

Обґрунтовано доцільність інтеграції первинних укриттів у структуру постійно діючих громадських об’єктів за умови технічного обслуговування, підтримання постійної готовності до експлуатації та забезпечення безперешкодного доступу цивільного населення під час повітряної тривоги.

Розроблено проєктні пропозиції щодо первинних укриттів доступних для маломобільних груп населення. Запропоновано приклад використання первинних укриттів як одного з приміщень кав’ярні розташованої в громадських містах та принцип умеблювання основного приміщення укриття шляхом застосування меблів-трансформерів.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ АВТОБУСНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ (НА ПРИКЛАДІ М.УЖГОРОДА)

2026-01-08T00:11:03+02:00

Проаналізовано проблеми розвитку автобусних пасажирських перевезень, організації роботи пасажирського транспорту, а також здійснено розподіл громадського транспорту в громадах, враховуючи особливості регіону, проаналізовано передумови формування і впровадження концепції транспортного розвитку м.У жгорода та його околиць.

Воєнний стан змінив попит і пропозицію на міські перевезення: приплив ВПО (тимчасових переселенців), обмеження через тривоги, нестабільність витрат (паливо), дефіцит водіїв (мобілізація) та дефіцит офіційної статистики у 2022–2023 рр. Ужгород активно діджиталізує оплату й облік: у 2025 р. запущено АСООП (валідатори, обов’язкова фіксація навіть пільгових поїздок), а також діють GPS-системи відстеження руху (DozoR/онлайн-розклади).

Основні проблеми становлять: коливання попиту й «транспортна бідність» окремих груп ВПО та маломобільні/вразливі мешканці (зокрема ромські спільноти з інвалідністю) мають гірший доступ до перевезень: відстані до зупинок, вартість, нерегулярність рейсів. Кадровий дефіцит і перебої у роботі, оскільки перевізники по всій країні скаржаться на вилучення водіїв та кадрову нестачу; наслідок — зменшення кількості рейсів і частоти руху, що проявляється і на локальних маршрутах

Частина цих проблем зі сполученням вирішується на локальному рівні територіальних громад, проте асиметричність активності і вихідних умов призводить до нерівності в можливостях та економічному становищі мешканців міста та територіальних громад району. Такі питання потребують комплексних рішень на рівні міського та районних управлінь, а для перевірки цих рішень необхідно розуміти потреби в переміщеннях та поточні практики використання транспортної системи мешканцями Ужгорода та прилеглих громад. Також, з огляду на те, що частина мешканців працює та навчається у сусідніх країнах, відтак здійснює регулярні переміщення через кордон, важливо розуміти і такого роду потреби людей та розробити оптимізацію транскордонних регулярних сполучень.

АНАЛІЗ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ КЛЮЧОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ У БУДІВЕЛЬНОМУ СЕКТОРІ

2026-01-08T00:20:19+02:00

У сучасних умовах трансформації будівельного ринку особливого значення набуває питання обґрунтованої оцінки ефективності стратегічних рішень. Будівельний сектор відзначається високою капіталомісткістю, тривалими інвестиційними циклами та значним рівнем ризику, що ускладнює формування гнучких і водночас результативних стратегій розвитку підприємств. Використання ключових економічних показників дозволяє забезпечити комплексну діагностику стану компанії, спрогнозувати наслідки стратегічних кроків та підвищити точність управлінських рішень. Традиційні фінансові метрики, такі як чистий прибуток, рентабельність чи ліквідність, не завжди відображають реальну картину функціонування підприємства в умовах цифрової трансформації та нестабільності ринкових факторів. Тому виникає потреба у впровадженні більш глибокого підходу, який поєднує фінансово-економічні параметри із показниками ефективності управління ризиками, інноваційною активністю та стійкістю до кризових явищ.

КОНЦЕПЦІЯ ОХОРОННОГО ЗОНУВАННЯ ТА РЕГЕНЕРАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ «ЗЕМЛЯНІ УКРІПЛЕННЯ ЦИТАДЕЛІ З БАСТІОНАМИ КИЇВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

2026-01-08T00:49:04+02:00

Вивчення традиційного середовища історично-населених міст, з метою його збереження та подальшого пристосування під сучасні потреби вважається одним із пріоритетних напрямків у сучасному розвитку Європейських міст. На територіях історично населених міст, історично утворився досить значний шар об’єктів культурної спадщини, що створюють традиційний характер середовища, яке мало у минулому і можуть мати майбутньому, неабияке значення як для розвитку безпосередньо цих територій, так і для розвитку міста загалом.

Велику частину об’єктів культурної спадщини історично-населених міст складають не тільки поодинокі об′єкти, що вже визначені пам′ятками культурної спадщини, але й цілісні містобудівні утворення й території, які мали важливе історичне значення в розвитку міста. Характерними прикладами таких утворень можуть вважатися фортифікаційні укріплення, в яких склалося і зберіглося до нашого часу унікальне традиційне середовище. Такі містобудівні утворення є непотворними у своєму роді, і більшість з них мають статус пам′яток містобудування та архітектури. Тому неабиякий інтерес представляє вивчення такої багатої культурної спадщини Києва, до яких можна віднести і пам’ятку архітектури та містобудування національного значення «Земляні укріплення Цитаделі з бастіонами Київської фортеці».

Режимами містобудівних перетворень в межах території зі збереженим традиційним характером історичного середовища необхідно забезпечити умови для презентації (зовнішнього огляду, екскурсійного відвідування) і нормальної експлуатації всіх об’єктів культурної спадщини з урахуванням різнопланових умов їх використання. З цією метою розроблено концепцію охоронного зонування з регенерації території пам’ятки архітектури та містобудування національного значення «Земляні укріплення Цитаделі з бастіонами Київської фортеці». Проведення таких робіт є системою соціально-планувальних методів для ухвалення найнеобхідніших рішень щодо розвитку міського середовища, визначення бажаного майбутнього стану та шляхи досягнення.

Результати дослідження мають прикладне значення та можуть бути використані для подальшого опрацювання заходів щодо охорони і сталого розвитку історико-культурного середовища. Робота підкреслює актуальність впровадження методики видового аналізу у процес визначення меж зон охорони як інструменту збереження акцентної ролі пам’яток в умовах містобудівних перетворень, а також регенерації навколишньої території, шляхом проведення інженерного благоустрою.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРЕДУМОВИ ПОБУДОВИ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ БУДІВНИЦТВОМ ЯК СКЛАДОВОЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

2026-01-08T11:01:48+02:00

У сучасних умовах трансформації будівельної галузі особливого значення набуває питання формування процесів організації та адміністрування будівництвом як невід’ємної складової життєвого циклу проєкту. Будівництво характеризується складною багаторівневою структурою, де кожна стадія від ідеї до введення об’єкта в експлуатацію вимагає чіткої координації, управлінської узгодженості та системного контролю. Одним із ключових викликів є зростаюча складність технологічних, організаційних і нормативних аспектів, що зумовлює потребу у створенні гнучких адміністративних механізмів, орієнтованих на сталий розвиток і відповідність сучасним міжнародним стандартам.

Організаційно-адміністративні процеси у будівництві мають подвійний характер: з одного боку, вони визначають логіку реалізації завдань, з іншого – впливають на ефективність функціонування усієї системи управління проєктом. Ключовим завданням стає пошук оптимального поєднання управлінських структур, інформаційно-комунікаційних інструментів та інноваційних методів контролю, що забезпечують адаптивність системи в умовах постійних змін. Це особливо актуально в умовах цифровізації, коли традиційні підходи до адміністрування потребують модернізації з урахуванням BIM-технологій, автоматизованих систем моніторингу та принципів сталого розвитку.

ВЕЛИКІ РІКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТРАНСПОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРА ТА ДУНАЮ)

2026-01-08T11:18:11+02:00

Розглянуто природні особливості Дніпра та Дунаю, як великих річкових екосистем. Зазначено економічне значення цих річок для України. Наголошено на факторах, які гальмуютьрозвиток внутрішніх водних шляхів України. Визначено шляхи відродження Дніпра, як глибоководної транспортної магістралі, що значно підвищить його внутрішній та міжнародний рейтинг.

ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА ІНДИВІДУАЛЬНИХ БУДИНКІВ СТАНДАРТУ NZEB ЗА ПРОЕКТАМИ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ

2026-01-08T11:28:44+02:00

Представлено організаційно-технологічну модель серійного будівництва індивідуальних житлових будинків стандарту NZEB (Nearly Zero Energy Building) із застосуванням проектів повторного використання. Актуальність дослідження визначається нагальною потребою України у швидкому та якісному відновленні житлового фонду, що має відбуватися відповідно до європейських вимог енергоефективності та декарбонізації. Сучасна практика показує, що навіть за наявності оптимальних проектних рішень фактичні енергетичні характеристики будинків часто відрізняються від запланованих, оскільки процес будівництва організовано за принципом разових робіт, без стандартизованих процедур контролю та відтворюваних операцій.

Запропонована модель дозволяє перевести індивідуальне будівництво у формат промислово орієнтованих процесів, де основними інструментами є бібліотека типових рішень, потокова організація робіт та система енергетичного контролю. Бібліотека забезпечує повторюваність конструктивних вузлів і інженерних модулів, зменшуючи варіативність результатів і час на проектування. Лінійно-потокове планування робіт із поділом будинку на зони створює ритм виконання, скорочує тривалість будівельного циклу та дозволяє уникати простоїв. Система контрольних карт і енергоменеджменту майданчика забезпечує виявлення та усунення відхилень на критичних етапах, підвищуючи стабільність досягнення енергетичних параметрів та зменшуючи ризики недотримання стандарту NZEB.

У підсумку доведено, що інтеграція повторюваних проектних рішень, потокової організації процесу та простих інструментів контролю дозволяє підвищити передбачуваність і якість індивідуального житлового будівництва. Практичне значення результатів полягає в можливості масштабованого застосування такої моделі під час повоєнної відбудови, коли критично важливими є одночасне досягнення високої швидкості зведення, гарантованої якості та відповідності сучасним енергетичним стандартам.

ЕКОЛОГІЧНІ ПЕРЕВАГИ ПІДЗЕМНОЇ УРБАНІСТИКИ

2026-01-08T11:47:06+02:00

Розглянуто та виконано аналіз екологічних переваг підземної урбаністики, як забудова підземного простору, що являє собою містобудівний, архітектурний та інженерний підхід до використання простору під поверхнею землі для різноманітних міських функцій, таких як транспортні системи, комерційні площі, житлові приміщення, інфраструктура. Цей підхід стає все більш актуальним у контексті зростаючої урбанізації та обмежених ресурсів на поверхні. Визначено основні екологічні переваги підземної урбаністики. Розглянуто приклади підземної урбаністики в різних країнах. Підземна урбаністика пропонує низку значних екологічних переваг, які сприяють більш стійкому та збалансованому міському розвитку, зменшуючи негативний вплив людської діяльності на навколишнє середовище та покращуючи якість життя в містах. Незважаючи на численні екологічні переваги, підземна урбаністика стикається з певними викликами, які необхідно враховувати при плануванні та реалізації проектів. Визначено виклики та перспективи підземної урбаністики.

СИСТЕМА ОЦІНКИ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАГРОЗИ

2026-01-08T11:57:35+02:00

Розглянуто формування комплексного підходу до механізму імплементації системи оцінки нерухомості в Україні з урахуванням перспектив та загроз. Визначено низку недоліків в системі оцінки нерухомості, що впливають на її ефективність та прозорість, такі як: неточність автоматичної оцінки, проблеми з якістю даних та маніпуляції, недосконалість регулювання та відсутність єдиних стандартів, людський фактор та кваліфікація оцінювачів, стійкість до корупції. На підставі виявлених недоліків в системі оцінки нерухомості, запропоновані шляхи покращення, а саме: підвищення прозорості та доступності даних; впровадження та вдосконалення автоматизованих систем оцінки; зміни регуляторні та законодавчі; підвищення кваліфікації та професійної етики оцінювачів; залучення приватного сектору та інновацій. Успіх цього процесу залежить від скоординованих дій держави, бізнесу, наукової спільноти та готовності до впровадження інноваційних технологій, зокрема ШІ, як необхідного інструменту для створення прозорої, справедливої та ефективної системи управління нерухомістю, що є критично важливим для економічного розвитку та відбудови країни.

ЗАСТОСУВАННЯ FUZZY-КОНТРОЛЕРІВ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ, АНАЛІЗУ СИСТЕМ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ МІКРОКЛІМАТОМ ПРИМІЩЕНЬ СПОРТИВНИХ СПОРУД І ПІДТРИМКИ В НИХ БАЖАНОГО ІНДЕКСУ ДИСКОМФОРТУ

2026-01-09T21:25:51+02:00

Присвячено актуальній проблемі створення та підтримки оптимального мікроклімату в закритих спортивних споруда. Автори пропонують новий підхід до управління системами кондиціонування повітря, заснований на нейротехнологіях і нечіткій логіці (Neuro & Fuzzy logic). Цей метод особливо ефективний, оскільки не вимагає створення складної математичної моделі об'єкта управління, що є основним недоліком традиційних регуляторів. Центральною ідеєю дослідження є введення узагальненого індексу дискомфорту, який комплексно оцінює стан мікроклімату з урахуванням потреб трьох ключових компонентів: людей, спортивного обладнання та самого приміщення. При цьому встановлюється чіткий пріоритет, де комфорт і безпека відвідувачів мають найвище значення, потім йде збереження дорогого інвентарю, і тільки після цього – норми експлуатації будівлі. Цей пріоритет виражається у вагових коефіцієнтах, які визначають значимість кожного компонента в загальному індексі. Система управління працює на основі нечіткого логічного регулятора, який використовує в якості вхідних даних три лінгвістичні змінні: температуру, вологість і швидкість руху повітря. Ці змінні описуються нечіткими поняттями, такими як «мала», «середня» або «велика», що дозволяє системі гнучко реагувати на зміни. На основі бази правил, розробленої авторами, регулятор формує керуючий вплив на компресор системи кондиціонування, щоб мінімізувати узагальнений індекс дискомфорту. На відміну від класичних систем, які прагнуть підтримувати жорстко задані параметри, даний підхід забезпечує більш робастне (стійке) регулювання. Система не повертається до точних вихідних значень після зовнішнього збурення, а націлена на підтримку комфортних умов в цілому, що дозволяє значно знизити енерговитрати. Це особливо важливо для приміщень, де мікроклімат залежить від безлічі факторів. Представлена робота є важливим кроком у розвитку інтелектуальних систем управління мікрокліматом. Отримані результати можуть бути використані для розробки та вдосконалення інженерних методів розрахунку систем кондиціонування в спортивних залах, забезпечуючи оптимальні умови для тренувань і мінімізуючи споживання енергії. Таким чином, досягається баланс між комфортом, безпекою та економічністю.

ВПЛИВ КОЛІРНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ НА СИСТЕМУ ЗОВНІШНЬОГО ОСВІТЛЕННЯ МІСТ В КОНТЕКСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ФІЗИКИ

2026-01-09T21:35:40+02:00

Система міського освітлення виступає ключовим елементом у забезпеченні функціонування інфраструктури міського простору. Останнім часом все більше зростає зацікавлення енергетичними, соціальними, економічними та екологічними перевагами впровадження сучасних технологій освітлення, що сприяє поширенню використання світлодіодних джерел світла. Метою цієї роботи є проаналізувати діапазон колірної температури світлодіодних ламп для правильного проєктування і реалізація системи вуличного освітлення. Визначення оптимального гармонійного світлового середовища в місті. У статті надано опис шкали світлових температур для основних кольорів. Визначено колірну температуру для світлодіодних ламп. Надано рекомендації щодо створення гармонійного світлового середовища яке базується на створенні сприятливої психологічної атмосфери в міському просторі.

АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ГНСС-ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО ГЕОДЕЗИЧНОГО МОНІТОРИНГУ СТАНУ ТА ДИНАМІКИ ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД

2026-01-09T21:44:14+02:00

Сучасний розвиток будівельної галузі та інженерної інфраструктури вимагає якісно нових підходів до контролю технічного стану споруд та прогнозування їхньої надійності. В умовах зростання урбанізаційного навантаження, зміни кліматичних умов та інтенсифікації експлуатації будівель і споруд особливого значення набувають технології високоточного позиціонування, що дають змогу здійснювати моніторинг у режимі реального часу. Серед таких технологій ключове місце посідають глобальні навігаційні супутникові системи (ГНСС), що забезпечують багатофункціональний інструментарій для збору, аналізу та інтерпретації даних про просторове положення інженерних об’єктів. Використання ГНСС-технологій дозволяє отримати інформацію щодо вертикальних та горизонтальних зміщень, визначати параметри деформаційних процесів та формувати цифрові моделі змінних характеристик інженерних систем.

Завдяки поєднанню супутникових спостережень із класичними методами геодезії та новітніми алгоритмами цифрової обробки даних відкриваються нові горизонти у забезпеченні безпеки та експлуатаційної надійності стратегічних споруд – мостів, дамб, хмарочосів, енергетичних комплексів. Особливу цінність мають безперервні моніторингові спостереження, які дозволяють оперативно виявляти відхилення від нормативних параметрів і здійснювати попереджувальні заходи для запобігання аварійним ситуаціям. Технології RTK (Real Time Kinematic), PPP (Precise Point Positioning) та інтегровані ГНСС-мережі формують основу для створення інтелектуальних систем управління інженерними об’єктами, що відповідає сучасним концепціям «розумної інфраструктури».

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМИ НАДІЙНОСТІ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ

2026-01-09T23:38:52+02:00

Зроблений ретроспективний аналіз досліджень оцінки надійності геодезичних мереж (ГМ). Розглянуто 4 історичні етапи досліджень оцінки надійності ГМ та виділені основні методи оцінки та моделювання надійності. Проблема оцінки та забезпечення надійності є актуальною в наш час і вимагає проведення комплексу досліджень та розрахунків, які дозволять використовуючи певну науково-обґрунтовану методику оцінки надійності змоделювати функціонування ГМ у реальних умовах з урахуванням впливу різних факторів та виявити доцільну періодичність обстеження пунктів ГМ для відновлення її стану та подальшого безвідмовного функціонування. Встановлено, що надійність ГМ закладається в процесі її проєктування завдяки правильному вибору розташування її елементів (геодезичних пунктів) та вибором конструкції пунктів (знаків). Надійність зберігається шляхом правильного зберігання (охорони) геодезичних пунктів і підтримується під час її експлуатації внаслідок періодичних обстежень геодезичних пунктів та їх відновленням у разі необхідності. Наразі шляхом застосування робастних методів та комп'ютерного моделювання методом Монте-Карло можна оцінити запроєктовану ГМ та виконати її оптимізацію для забезпечення заданого рівня надійності через виявлення «слабких місць» внаслідок поганої конфігурації, що стає причиною появи похибок (збоїв). З використанням методу «простору станів» можна виявити час перебування ГМ у різних станах залежно від зміни інтенсивності відмов та відновлення геодезичних пунктів, тобто змоделювати поведінку технічної системи (геодезичної мережі) на стадії її проєктування.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ПРОСТОРОВИМИ ЦИФРОВИМИ ДВІЙНИКАМИ ТА БАЗОВИМИ ГЕОПРОСТОРОВИМИ ДАНИМИ НІГД

2026-01-09T23:56:42+02:00

Метою статті є дослідження особливостей взаємодії між просторовими цифровими двійниками та базовими геопросторовими даними національної інфраструктури геопросторових даних (далі – НІГД).

Авторка проаналізувала міжнародний досвід створення, впровадження та використання цифрових двійників, а також визначила сучасні тенденції їх розвитку у світі. Також проаналізувала визначення терміну «цифровий двійник» і запропонувала визначення терміну «просторовий цифровий двійник» в контексті використання в геоінформатиці та сфері НІГД. Підкреслено, що інтероперабельність геопросторових даних відіграє ключову роль у забезпеченні високої якості моделей просторових цифрових двійників.

У статті запропонувала архітектуру просторового цифрового двійника, яка включає п’ять компонент: прикладні технології, функціональні платформи, набори та джерела даних, законодавчу базу, технічні регламенти та стандарти. Деякі із цих компонентів розглянуто крізь призму забезпечення законодавчої, організаційної, семантичної та технічної інтероперабельності. Окрему увагу приділено особливостям взаємодії просторового цифрового двійника з інфраструктурою геопросторових даних (далі – ІГД), зокрема використанню базових геопросторових наборів даних як можливості підвищення точності, повноти та актуальності цифрових моделей.

Результати дослідження можуть бути використані для формування методологічних підходів до впровадження просторових цифрових двійників в Україні, під час розроблення нової стратегії національної інфраструктури геопросторових даних, а також для інтеграції цієї інноваційної технології з НІГД.

МОНІТОРИНГ ЗЕМЕЛЬ ЯК СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

2026-01-10T00:27:31+02:00

Розглянуті особливості застосування сучасних цифрових технологій, таких як геоінформаційні системи (ГІС), безпілотні літальні апарати (БПЛА) та дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) для організації моніторингу земель у територіальних громадах, що зазнали впливу бойових дій. Проведено аналіз сучасних способів вирішення питань моніторингу земель, визначено недосліджені аспекти загальної проблеми, висвітлені ключові питання, пов’язані з обмеженою нормативно-правовою базою, браком методичних рекомендацій та недостатнім рівнем використання автоматизованих систем обробки отриманих даних.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2026-01-10T00:35:13+02:00

Проаналізовано транспортну стратегію України в контексті інтеграції країни до Європейського Союзу та реалізації Цілей сталого розвитку ООН, зокрема Цілі 9: "Промисловість, Інновації та Інфраструктура". Розглянуто ключові вектори розвитку, визначені Стратегією сталого розвитку "Україна – 2020", що лягли в основу Стратегії "Україна – 2030".

Встановлено, що для досягнення поставлених цілей Кабінет Міністрів України схвалив Національну транспортну стратегію до 2030 року, яка передбачає модернізацію залізничної, автомобільної, морської та авіаційної інфраструктури, а також впровадження інноваційних та екологічно чистих технологій. Особливу увагу приділено залізничному транспорту як ключовому елементу економіки та транзитному хабу. Проаналізовано сучасний стан транспортної системи України, її роль у міжнародних транспортних коридорах та нагальні проблеми, що перешкоджають повноцінній інтеграції в європейський простір.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ МОДЕЛЕЙ РЕЛЬЄФУ В СИСТЕМІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

2026-01-10T00:44:00+02:00

Присвячено аналізу перспектив використання цифрових моделей рельєфу (ЦМР) у землевпорядкуванні для оптимізації процесів землекористування, з акцентом на інтеграцію сучасних геоінформаційних технологій. Мета дослідження – дослідити спектральні можливості ЦМР як інструменту для підвищення ефективності просторового планування та розробки інноваційних підходів до управління земельними ресурсами. Методологія дослідження базується на застосуванні геоінформаційних систем ArcGIS і QGIS для побудови та обробки ЦМР, використовуючи дані з відкритих джерел у форматі GeoTiff та оцифровані горизонталі з відомими висотними значеннями. Процес включав спрощення ізоліній, налаштування растрових моделей та інтеграцію шарів рельєфу земельних ділянок. Отримані наукові результати демонструють, що регулярна сітка висот і триангуляційна мережа забезпечують детальне відтворення морфологічних особливостей земель, і сприяють якості сталого землекористування. Використання модулів Spatial Analyst в ArcGIS і DEM у середовищі QGIS створює високоточні моделі з відмивкою та тривимірною візуалізацією, що підвищує наочність відображення рельєфів. Визначено, що ефективність налаштувань інтерполяції та кольорових схем для точного відображення мікроформ рельєфу, а також перспективність інтеграції ЦМР із кадастровими та гідрологічними даними. Дослідження підтвердило можливість прогнозування ерозійних процесів і планування природоохоронних заходів на основі отриманих моделей. Практична цінність дослідження полягає в наданні практичних рекомендацій для землевпорядних організацій щодо використання ЦМР у розробці схем раціонального землекористування. Результати можуть бути застосовані для підвищення точності кадастрових робіт і планування землекористування. Наукова новизна дослідження полягає в розробці методичних підходів до інтеграції ЦМР із різноманітними просторовими даними для комплексного аналізу земель. Запропоновано інноваційні рішення для динамічного моделювання змін рельєфу, що розширюють можливості прогнозування в умовах складного ландшафту.

АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ

2026-01-10T00:54:14+02:00

Розглянуто основні тенденції розвитку автоматизованих систем дистанційного моніторингу земельних ресурсів та досліджено методологічні засади впровадження таких систем, що базуються на інтеграції супутникового знімання, аерофотознімання, даних безпілотних літальних апаратів та наземних вимірювань. Протестовано функціонал ГІС QGIS для автоматизованого картографування цінних сільськогосподарських угідь та територій, які зазнають негативного впливу клімату. Оцінено ефективність різних методів моніторингу земельних ресурсів, включаючи наземні, авіаційні та космічні, та визначено, що найбільш доцільним є комплексний підхід, який поєднує дані з різних джерел, забезпечуючи високу точність, продуктивність та масштабність. Розроблено концептуальну модель інтеграції ГІС-технологій та засобів дистанційного зондування для підвищення точності оцінки стану земельного покриву, що сприяє оптимізації процесів управління та планування використання земельних ресурсів в умовах кліматичних змін.